Український бізнес на початку 2026 року: чому очікування слабшають і що тисне на економіку
Січень 2026 року показав стан українського бізнесу без прикрас і оптимістичних ілюзій. Індекс очікувань ділової активності знизився до 41,3 пункту проти 49,2 у грудні 2025 року. Значення нижче 50 означає перевагу негативних очікувань, і цього разу бізнес говорить про це доволі прямо. Водночас показник дещо вищий, ніж у січні 2025 року (41,0), що свідчить не про обвал, а про складну адаптацію в умовах війни, енергетичних ризиків і кадрового дефіциту.
Ці настрої зафіксувало щомісячне опитування підприємств, яке проводить Національний банк України. Воно не є прогнозом регулятора, але чітко показує, як бізнес оцінює власне найближче майбутнє.
Головний тиск формується одразу з кількох напрямків. Масовані атаки на енергетичну й логістичну інфраструктуру, дефіцит електроенергії, зростання витрат на генератори, пальне та обслуговування альтернативних джерел живлення. До цього додається нестача кваліфікованих працівників, яка для багатьох компаній стала не тимчасовою проблемою, а системною. Найгірші очікування у будівництві. Секторальний індекс у січні впав до 37,9 пункту проти 47,6 у грудні 2025 року. Будівельні компанії прямо вказують на складні погодні умови, перебої з енергопостачанням і зростання виробничих витрат. У результаті бізнес очікує скорочення обсягів будівництва та нових замовлень, а також стриманіше оцінює доступність підрядників. Цей сектор фактично опинився в точці, де кожен новий проєкт проходить додатковий фільтр ризиків.
Торгівля після десяти місяців позитивних очікувань різко змінила тон. Індекс знизився до 40,0 пункту з 52,2 у грудні. Компанії прогнозують зменшення товарообігу, обсягів закупівель і запасів, а також подальше скорочення торговельної маржі. Тут поєдналися сезонний спад активності на початку року і дефіцит електроенергії, який напряму впливає на роботу магазинів, складів і логістики.
Сфера послуг також перейшла в режим стриманих очікувань. Секторальний індекс становить 42,1 пункту проти 49,8 у грудні 2025 року. Бізнес говорить про зростання витрат на оплату праці та опалення, ускладнення логістики, брак енергоресурсів і персоналу. Очікування щодо обсягів наданих послуг і нових замовлень погіршилися, що вказує на загальне охолодження попиту.
Промисловість утримується на рівні 41,7 пункту, знизившись із 46,5 у грудні. Тут домінують чинники фізичних руйнувань виробничих потужностей, висока вартість їх відновлення, дефіцит електроенергії та кадрів. Промислові підприємства прогнозують зменшення обсягів виробництва, нових замовлень, зокрема експортних, а також скорочення запасів сировини і матеріалів. Спільний знаменник для всіх секторів очікуване подальше зростання цін і тарифів на власну продукцію та послуги. Бізнес фактично визнає, що працює в умовах постійного тиску витрат і змушений перекладати частину цього навантаження на споживача настільки, наскільки це дозволяє ринок.
Ринок праці подає ще один тривожний сигнал. Керівники підприємств у всіх секторах очікують зменшення загальної чисельності працівників, найвідчутніше в промисловості. Це не масові звільнення, а обережна стратегія виживання: замороження найму, оптимізація штатів, перерозподіл навантаження між наявними працівниками. Опитування проводилося з 5 до 22 січня 2026 року серед 594 підприємств різних секторів економіки. Серед них 44,1% промисловість, 25,3% сфера послуг, 24,7% торгівля, 5,9% будівництво. Майже третина великі компанії, ще близько третини середні й малі. Понад 34% підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, що робить їх особливо чутливими до логістичних і валютних ризиків.
Картина, яку малюють ці цифри, це не обвал і не катастрофа. Це стан бізнесу, який працює на межі стійкості, постійно коригуючи плани під удари по енергетиці, дефіцит людей і зростання собівартості. Українська економіка входить у 2026 рік не з вірою в швидке відновлення, а з прагматичним розумінням реальності: головне завдання зберегти працездатність, утримати команди і дожити до моменту, коли ризиків стане менше, ніж сьогодні.












