Удари по Україні, зупинка генерації, безпілотники за межами кордону і відповідь у Бєлгороді
Ніч і ранок 7 лютого стали одними з найважчих для української енергосистеми за останній період. Російські війська завдали масованого удару ракетами і дронами по ключових об’єктах генерації та передачі електроенергії. За офіційними даними, у повітряному нападі було задіяно 447 засобів ураження, а основні удари припали на західні та центральні області. Під вогнем опинилися підстанції і повітряні лінії 750 кВ і 330 кВ, які формують основу енергомережі країни, а також теплові електростанції.
Наслідки виявилися системними. Бурштинська ТЕС зупинила роботу, пошкодження там оцінюють як дуже серйозні. Місто Бурштин залишилося без тепла і водопостачання, відновлення можливе лише після повного обстеження станції. Паралельно українські атомні електростанції були змушені знизити потужність, в окремих випадках відбувалося автоматичне відключення енергоблоків. Це рішення не політичне і не тактичне, а вимушене – через втрату частини мережі, яка забезпечує відбір і балансування потужності.
Міністерство енергетики прямо визнало ситуацію вкрай складною. У більшості регіонів запроваджені аварійні вимкнення електроенергії, у Києві готуються до режиму, за якого світло подаватимуть лише по дві години на добу. У столиці зупинялося метро, фіксувалися перебої з водопостачанням. Після атак в енергосистемі діє режим надзвичайної ситуації, а енергетики працюють у постійному аварійному форматі. Окремий вимір цієї атаки ризики для ядерної безпеки. Міністр закордонних справ України заявив, що цілеспрямовані удари по енергетиці змушують АЕС працювати у критичних режимах і створюють загрозу масштабного ядерного інциденту для всієї Європи. Ситуацію ускладнюють польоти російських дронів над майданчиками Рівненської та Хмельницької АЕС. Контроль над безпекою, за його словами, тримається виключно на професійності персоналу станцій, тоді як Росія свідомо йде на загострення. Ціна цих ударів вимірюється не лише мегаватами. Під час ліквідації наслідків атаки у Яготині загинув рятувальник ДСНС, коли стався раптовий обвал конструкцій на зруйнованому об’єкті. Це ще одне нагадування, що атаки по енергетичній інфраструктурі продовжують убивати людей навіть після відбою повітряної тривоги.
Показовими виглядають події по той бік кордону. Увечері 7 лютого у російському Бєлгороді після вибухів і повідомлень про ракетну загрозу зникло світло. За даними місцевих телеграм-каналів, щонайменше два удари припали по електропідстанції «Бєлгород» на вулиці Сторожова, також була атакована ТЕЦ «Луч». Губернатор області підтвердив пошкодження енергетичної інфраструктури і заявив, що це вже друга атака за день. Останніми тижнями об’єкти енергетики Бєлгорода зазнають ударів регулярно, через що в місті і області виникають перебої зі світлом і теплом. Те, що для України стало щоденною реальністю, дедалі відчутніше приходить і в прикордонні регіони Росії.
Паралельно війна все частіше виходить за межі безпосередньої зони бойових дій. У Молдові виявили безпілотник типу «Гербера», який упав поблизу села Софія і не містив вибухівки. МЗС країни назвало інцидент порушенням суверенітету і загрозою національній безпеці. Раніше подібний апарат знаходили у Румунії, а дрони неодноразово фіксували над військовими базами в країнах НАТО, зокрема над тими, де навчали українських військових. У Німеччині такі випадки стали підставою для розслідування підозр у російському шпигунстві. Країни Альянсу восени 2025 року вже неодноразово звинувачували Росію у безпрецедентних порушеннях повітряного простору.
Усі ці епізоди складаються в одну логіку. Масовані удари по українській енергетиці, зупинка теплової генерації і примусове розвантаження АЕС, дрони за межами України і удари по енергетичних об’єктах у Бєлгороді це не розрізнені події. Це різні ділянки одного процесу, в якому енергетика стала повноцінною ціллю війни, а повітряний простір сусідніх держав зоною постійного ризику. Головне: війна дедалі менше обмежується фронтом. Вона б’є по системах життєзабезпечення, розширює географію інцидентів і підвищує ставки до рівня, де йдеться вже не лише про світло і тепло, а про безпеку цілих регіонів Європи.















