Вищий антикорупційний суд 12 травня не обрав запобіжний захід колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Розгляд має продовжитися 13 травня. Це рішення не закриває справу і не знімає підозру, але показує процес переходить у фазу, де кожен крок слідства, суду, захисту і влади матиме не лише юридичне, а й політичне значення.
Час для дій розібрався, чому справа про легалізацію 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом стала однією з найчутливіших для української влади. Йдеться не лише про можливу корупційну схему. У центрі уваги опинилася людина, яка роками була однією з найвпливовіших фігур у державі, мала прямий доступ до президента Володимира Зеленського і фактично уособлювала політичну вагу Офісу президента. Андрію Єрмаку висунули підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітної нерухомості у Козині на Київщині. За версією слідства, йдеться про кооператив «Династія», де мали звести кілька приватних резиденцій площею близько 1000 квадратних метрів кожна, допоміжні приміщення, а також окрему спільну резиденцію зі спа-зоною, басейном і спортивною залою.
За даними антикорупційних органів, підозри отримали семеро людей. Серед них називаються Андрій Єрмак, Олексій Чернишов і Тимур Міндіч. У матеріалах справи фігурують умовні позначення резиденцій «R1», «R2», «R3» і «R4». За даними ЗМІ, «R2» нібито пов’язують із Єрмаком, «R3» із Міндічем, «R4» із Чернишовим. Найбільше політичне напруження викликає «R1», який, за оприлюдненими розшифровками, міг призначатися людині на ім’я «Вова». Хто саме мається на увазі, САП і НАБУ не коментують. Саме ця невизначеність і створила головну політичну інтригу. Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що президент України Володимир Зеленський не фігурував і не фігурує в межах досудового розслідування. Це важлива юридична межа. Вона відділяє припущення, публічні версії та політичні оцінки від офіційної позиції слідства. Водночас суспільна увага до питання не зникає, бо справа стосується людей із найближчого кола влади.
Андрій Єрмак після судового засідання заперечив усі звинувачення. Він наголосив, що зранку 24 лютого 2022 року практично постійно перебував і жив в Офісі президента, саме у той період, про який говорили представники обвинувачення. Раніше, відповідаючи на запитання про кооператив «Династія», він заявив, що не має жодного будинку, а має лише одну квартиру і один автомобіль.
«Починаючи з 5-ї ранку 24 лютого 22-го року я практично постійно перебував і жив в Офісі президента. Порахуйте, який це час. Саме про той час, про який сьогодні говорили представники обвинувачення», – сказав Єрмак.
Позиція захисту також будується на запереченні причетності екскерівника ОП до легалізації 460 мільйонів гривень. Адвокат Єрмака Ігор Фомін заявив, що ситуація, на його думку, спричинена публічним тиском. Це очікувана лінія захисту у справі, яка вже стала значно більшою за звичайне кримінальне провадження.
За версією НАБУ, історія «Династії» почалася ще до повномасштабної війни. У 2018 році особа з прізвиськом «Че Гевара», яку ЗМІ пов’язують з Олексієм Чернишовим, увійшла до складу засновників TОВ BLOOM Development. У 2019 році товариство придбало понад 4 гектари землі у Козинської сільради. Пізніше, після переходу на державну службу, частка в компанії була передана дружині. Уже у 2020 році, за даними слідства, сформувалася ідея будівництва приватних резиденцій. Вартість землі у Козині, за оцінками самих учасників проєкту, могла становити від 4 тисяч до 20 тисяч доларів за сотку. Загальна площа ділянок, на яких планувалося будівництво, перевищувала 8 гектарів. Вартість однієї резиденції оцінювалася приблизно у 2 мільйони доларів. Активна фаза будівництва, за даними слідства, почалася у червні 2021 року, але наразі будівництво призупинене. Слідство вважає, що частина коштів, витрачених на будівництво, могла пройти через так звану «пральню», підконтрольну бізнесмену, який мав стати власником однієї з резиденцій. Йдеться майже про 9 мільйонів доларів. Загальна сума легалізованих коштів, про яку говорять НАБУ і САП, становить понад 460 мільйонів гривень. Ця справа стала продовженням ширшої історії, пов’язаної з розслідуванням «Мідас», або «Міндічгейтом». У центрі тієї справи перебував бізнесмен Тимур Міндіч, якого пов’язували зі схемою привласнення понад 100 мільйонів доларів з активів «Енергоатому». Особливу реакцію в суспільстві викликало те, що ймовірні оборудки могли відбуватися під час повномасштабної війни, коли Україна жила під постійними російськими ударами по енергетичній інфраструктурі та переживала блекаути.
Андрій Єрмак подав у відставку 28 листопада 2025 року після обшуків у його помешканні. До цього він багато років залишався однією з найсильніших фігур української влади. Його вплив виходив далеко за межі формальної посади. Саме тому підозра проти нього сприймається не лише як справа конкретної людини, а як перевірка всієї моделі політичної відповідальності, яка сформувалася навколо Офісу президента. Політична реакція вже показала різницю підходів. Депутат від «Голосу» Ярослав Железняк заявив, що очікує від президента не комунікації, а конкретних кроків щодо звільнення працівників СБУ, які, за його словами, могли заважати НАБУ і САП розслідувати цю справу. Депутат від «Слуги народу» Сергій Демченко, навпаки, наголосив, що президенту треба бути обережним у висловлюваннях, щоб це не трактувалося як порушення права на захист. Це одна з головних дилем для влади. Мовчання породжує підозри і політичні інтерпретації. Занадто різка реакція може виглядати як тиск на слідство або суд. У ситуації, коли розслідування триває, кожне слово президента або його команди буде оцінюватися не лише юридично, а й політично.
Окреме питання можливе перешкоджання роботі антикорупційних органів. У попередніх записах у справі «Мідас» згадувався фігурант із кодовим ім’ям «Алі-Баба». Керівник САП Олександр Клименко підтверджував наявність такого персонажа у записах і заявляв, що він роздавав завдання щодо переслідування детективів НАБУ. Народний депутат Ярослав Железняк раніше стверджував, що під цим ім’ям на записах фігурує Андрій Єрмак. Сам Єрмак на запитання щодо прізвиськ відповідав, що його ім’я Андрій Єрмак, і іншого імені він не має.
Нині справа «Династії» перебуває у моменті, коли юридичні факти ще мають бути доведені в суді. Підозра не є вироком. Обвинувачення має показати докази, захист спростовувати їх, суд оцінювати аргументи. Але політичний ефект уже настав. Українське суспільство бачить розслідування щодо людей, які перебували дуже близько до найвищого рівня влади, і очікує не декларацій, а зрозумілої відповідальності. Для антикорупційної системи це також серйозне випробування. НАБУ і САП мають довести, що здатні доводити справи такого рівня до результату, не зважаючи на політичну вагу фігурантів. Для суду це тест на незалежність і якість рішень. Для влади перевірка на здатність не прикривати «своїх» і не втручатися у процес. Найближчі рішення ВАКС покажуть, у якому напрямку рухатиметься справа. Але вже зараз зрозуміло «Династія» стала не лише історією про землю, будинки і сотні мільйонів гривень. Це справа про межі впливу, відповідальність найближчого політичного оточення і довіру до держави під час війни.
About the Author
Читати також:
Відставка Єрмака: як антикорупційні розслідування вплинули на керівництво Офісу президента 
Обшуки НАБУ у Верховній Раді: що відомо про справу щодо хабарів за голосування 
Корупційний скандал та відставка Єрмака: як змінилася позиція США щодо підтримки України 
Відставка уряду під час війни: чому політичні перестановки стали темою №1
