Обов’язкові індивідуальні теплові пункти: як закон змінить систему теплопостачання України
Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №14067, який передбачає обов’язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у будівлях, підключених до централізованого теплопостачання. Формально це крок до модернізації системи, яка десятиліттями працювала за інерцією. Фактично спроба відповісти на виклик, який поставила війна: як забезпечити тепло в умовах постійних атак на енергетичну інфраструктуру.
Документ розроблений у межах виконання Плану Ukraine Facility та євроінтеграційних зобов’язань. Йдеться про адаптацію українського законодавства до стандартів Європейського Союзу та створення умов для сталого й ефективного централізованого теплопостачання. Але за сухими формулюваннями стоїть проста логіка: система, яка не модернізується, не витримає ні ринку, ні війни.
Що змінює закон
Головна новація обов’язкове впровадження ІТП у будівлях, підключених до централізованих мереж. Індивідуальний тепловий пункт дозволяє регулювати споживання тепла залежно від температури зовні та реальної потреби будинку. Це означає:
- точний облік;
- можливість зменшення витрат;
- підвищення енергоефективності;
- меншу залежність від неефективного «перегріву».
Законопроєкт також уточнює правила конкуренції для теплогенеруючих компаній, які працюють на різних джерелах енергії. Це спроба оновити ринок, де десятиліттями домінували монопольні або квазімонопольні моделі. Окремо підкреслюється, що документ не потребує фінансування з державного чи місцевих бюджетів. Проте модернізація мереж, впровадження ІТП та оновлення інфраструктури неминуче вимагатимуть інвестицій через муніципальні програми, кредити або донорську підтримку.
Рішення парламенту ухвалюється на фоні надзвичайного стану в енергетиці. Президент оголосив про його запровадження 14 січня, а координацію ситуації покладено на уряд. Міністр енергетики заявив, що в Україні не залишилося жодної електростанції, яка б не зазнала російських ударів. 3 лютого під час масованої атаки удари були спрямовані по теплоелектроцентралях і теплоелектростанціях у Києві, Харкові та Дніпрі. У столиці без опалення залишилися Дарницький і Дніпровський райони. У відповідь місто розгорнуло додаткові пункти допомоги, частину з них підключили до мобільних котелень. Ці події показали головне: великі централізовані об’єкти залишаються вразливими цілями. І навіть якщо мережа працює технічно справно, вона може бути виведена з ладу одним ударом.
Децентралізація як стратегія виживання
У цьому контексті дедалі активніше обговорюється ідея масового встановлення модульних квартальних котелень. За оцінками, мережа з кількох десятків контейнерних котелень могла б забезпечити тепло значну частину столиці вже до наступного опалювального сезону. Аргументи прихильників цього підходу прості:
- монтаж займає кілька тижнів;
- вартість значно нижча, ніж у когенераційних установок;
- не потрібно будувати капітальні споруди;
- система розосереджена й менш вразлива до атак.
Мобільна котельня потужністю 10 МВт може коштувати близько 1 млн доларів. За рахунок розподіленої структури ураження одного об’єкта не зупиняє всю систему. Це логіка розподіленої генерації, де кожен модуль працює автономно. Водночас когенераційні установки залишаються важливим напрямом для забезпечення енергетичної безпеки критичної інфраструктури. Але строки виготовлення таких систем можуть сягати 6-9 місяців. У ситуації, коли наступний опалювальний сезон уже на горизонті, швидкість стає ключовим фактором.
Два напрями однієї стратегії
Законопроєкт про ІТП це крок до системної модернізації централізованого теплопостачання. Модульні котельні це антикризове рішення для умов війни. Ці підходи не суперечать один одному.
ІТП дають контроль і економію на рівні будинку.
Модульні котельні дають стійкість і резерв на рівні району.
Україна опинилася в ситуації, коли одночасно потрібно реформувати систему і захищати її від ударів. Централізоване теплопостачання визнається сферою державного інтересу. Але без розподілених рішень та гнучких моделей воно залишатиметься надто вразливим.
Актуально
Що це означає для споживачів
Для мешканців багатоквартирних будинків впровадження ІТП означатиме можливість точнішого регулювання тепла та потенційне зниження платіжок через зменшення перевитрат. Для міст шанс модернізувати інфраструктуру і підвищити її ефективність.
Водночас досвід останніх атак показує: у воєнних умовах ключовим стає не лише тариф і економія, а фізична здатність системи працювати після удару.
Рішення парламенту задає рамку для довгострокової модернізації. Але відповідь на виклик війни формується паралельно через децентралізацію, резервні рішення та гібридні моделі теплогенерації. Саме поєднання цих підходів визначатиме, чи зможуть українські міста пройти наступну зиму стабільно і без критичних відключень.
About the Author
Читати також:
Одеса під ударами: як атаки на енергетику та інфраструктуру змінюють життя міста 
Чому київський ресторанний бізнес масово бере паузу і що це означає для міста 
Українські топоніми як питання самоповаги: чому МЗС змінює підхід до назв міст 
Росія б’є по енергетиці, а Європа збирає генератори для України
