Суперечка навколо нафтопроводу "Дружба" як ЄС, Угорщина та Словаччина тиснуть на Україну через інспекцію і транзит
Час для дій розібрався, чому пошкодження нафтопроводу “Дружба” після російського удару перетворилося на політичний конфлікт між Україною, Угорщиною, Словаччиною та інституціями ЄС, і як технічне питання ремонту стало важелем тиску на Київ у момент, коли Європа особливо чутлива до будь-яких перебоїв з енергоносіями.
Після удару 27 січня по об’єкту критичної інфраструктури групи “Нафтогаз” у Бродах на Львівщині транзит нафти “Дружбою” зупинився, про що Україна офіційно попередила. Далі конфлікт почав розгортатися не стільки навколо самого факту зупинки, скільки навколо того, хто контролює доказову базу і процедуру перевірки.
Угорщина та Словаччина заявляють, що Україна затягує відновлення і перебільшує масштаби руйнувань. З їхнього боку це подається як історія про нібито політичне рішення Києва блокувати постачання нафти, хоча технічних причин для зупинки, за їхніми словами, немає. Цю лінію підсилює публічний крок прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який оприлюднив лист до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і прямо звинуватив Україну у блокуванні транзиту. Орбан також стверджує, що його позицію підтверджують нещодавно оприлюднені супутникові дані, а мотивація України, на його думку, пов’язана з впливом на виборчу кампанію в Угорщині. У відповідь Україна наполягає, що об’єкт серйозно пошкоджено внаслідок російського авіаудару. Голова “Нафтогазу” Сергій Корецький описує наслідки як масштабні: після удару спалахнув резервуар обсягом 75 тисяч кубометрів нафти, пожежу гасили десять днів, пошкоджено кабелі, трансформатори та систему виявлення витоків. Окремо наголошується, що йдеться про найбільший нафтовий резервуар у Європі, діаметр якого порівнюють із розміром футбольного поля, а повна оцінка збитків потребує часу. Українська влада заявляє, що європейським партнерам передані докази руйнувань, а відмову допустити інспекторів пояснює безпековими міркуваннями. Додатковий аргумент звучить прагматично: ремонти у зоні постійних обстрілів є небезпечними.
Саме точка про доступ незалежної місії і стала центральною для ЄС. У Брюсселі наполягають, що перевірка необхідна, тому що без неї неможливо публічно підтвердити ні масштаб ушкоджень, ні хід відновлення. На цьому тлі в Євросоюзі звучать формулювання про те, що Україна нібито сама створює собі проблему, даючи опонентам привід блокувати великі рішення. Один із високопоставлених дипломатів ЄС заявив, що Україна “забила гол у власні ворота”, давши Угорщині привід блокувати кредит на 90 млрд євро від ЄС. У цій логіці непрозорість процесу стає не менш важливою за самі руйнування, бо вона дозволяє окремим столицям ЄС переводити технічну тему в площину політичного тиску.
Показово, що питання інспекції, за наявною інформацією, піднімалося і на найвищому рівні. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта під час візиту до Києва також просили допустити незалежну місію для оцінки збитків, однак отримали відмову. Паралельно Європейська комісія позитивно оцінила ініціативу Орбана направити інспекційну місію, заявивши про готовність враховувати її висновки. Це фактично означає, що ЄС шукає інструмент, який дозволить “закрити” спір про факти, але водночас такий підхід створює проблему довіри для України, яка посилається на безпекові ризики.
Далі конфлікт виходить за межі дипломатії і переходить у площину взаємних обмежень. У відповідь на зупинку транзиту Угорщина та Словаччина припинили поставки дизелю до України і заявили, що не поновлять їх, доки Україна не відремонтує “Дружбу”. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що з 23 лютого Словаччина припинить надавати Україні аварійну допомогу електроенергією через невідновлення постачання нафти. Фіцо підтримав Орбан, заявивши, що Угорщина вчинить так само, але пізніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто сказав, що у питанні постачання електроенергії Україні потрібна “особлива обережність”, щоб не нашкодити угорцям Закарпаття. Українське МЗС назвало ультимативні заяви Угорщини та Словаччини енергетичним шантажем і закликало спрямовувати такі вимоги до Кремля, а не до Києва. Усе це відбувається в момент, коли енергоринки нервовіші, ніж зазвичай. Зазначається, що суперечка посилилася на тлі зростання цін на енергоносії після воєнних дій США та Ізраїлю проти Ірану, які вплинули на глобальні постачання нафти та газу. За таких умов будь-яка історія про транзит одразу стає політично зарядженою, а країни, залежні від конкретних маршрутів, отримують додатковий стимул діяти жорстко.
Щоб зрозуміти ставку сторін, важливо пам’ятати, що “Дружба” одна з найбільших у світі систем магістральних нафтопроводів, збудована ще за часів СРСР для постачання російської нафти до країн Східної та Центральної Європи. Північна гілка проходить через Білорусь і Польщу до Німеччини, південна через Україну до Словаччини, Чехії та Угорщини. У практичному вимірі це означає, що суперечка про українську ділянку автоматично стає суперечкою про енергетичну залежність окремих членів ЄС від російської нафти, а, отже, і про політичні позиції цих країн щодо війни.
У заяві українського чиновника звучить ще одна лінія, яка робить переговори складнішими: питання не лише в ремонті, а й у тому, чи має Україна під час війни без угоди про припинення вогню терміново відновлювати транзит російської нафти до країн, які в Києві називають “друзями Росії”. Цей аргумент різко підвищує політичну температуру, тому що переводить дискусію з технічної площини в етичну і безпекову, а ЄС у такій конструкції прагне повернутися до перевірюваних фактів через інспекцію. Зараз видно два паралельні процеси. Перший – боротьба за легітимність версії подій: хто переконає Брюссель, що діє відповідально. Другий – використання енергоносіїв як інструменту тиску: Угорщина та Словаччина вимагають відновлення транзиту і прив’язують до цього свої рішення щодо пального та електроенергії. Для України проблема посилюється тим, що дискусія відбувається не в абстракції, а поруч із конкретними європейськими фінансовими пакетами, які можуть бути заблоковані.
About the Author
Читати також:
Санкції ЄС проти Китаю: як Захід реагує на технологічну підтримку Росії у війні проти України 
Угорщина та Словаччина зупинили постачання дизелю, чи буде дефіцит пального в Україні 
Словаччина погрожує зупинити аварійну допомогу електроенергією Україні 
Торговельна угода Україна-ЄС 2025: чому Польща, Угорщина та ще три країни виступили проти
