Пальне дорожчає без дефіциту: як паніка розкручує ціни і що реально штовхає ринок
Чому ціни на пальне в Україні пішли вгору, хоча фізичного дефіциту не зафіксовано. Ключовий драйвер нинішнього подорожчання не нестача ресурсу на складах чи збій постачань, а ажіотажний попит, який запускає ланцюг швидких рішень на АЗС і в оптових котируваннях.
Початок хвилі збігся з різким загостренням на Близькому Сході та розмовами про ризики для Ормузької протоки. Для українського споживача це прозвучало як сигнал “треба встигнути”, і реакція була типова для ринку, який переживав дефіцитні епізоди в попередні роки: люди масово поїхали заправляти повні баки. Далі спрацював механізм самопідживлення чим більше машин біля колонок, тим сильніше відчуття загрози, навіть якщо вона не підкріплена реальними перебоями в постачанні. За оцінкою директора консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, фізичного дефіциту пального в Україні немає. Мережі мають запаси бензину та дизпального, а після завершення морозів пропозиція дизеля навіть збільшилася. Проблема в іншому резерви на АЗС розраховані на прогнозований попит, а не на масове скуповування. Коли реалізація пального через АЗС зростає на 50% за кілька днів, а в окремих мережах і більше, запаси починають танути швидше, ніж їх встигають підтягувати в роздріб. Саме це створює нервозність у ланцюгу від логістики до цінників.
Ціновий ефект уже помітний. Куюн оцінює, що паніка додала до роздрібної ціни щонайменше 5 гривень на літрі. Важливий момент у цій оцінці зростання не виглядає як реакція на “порожні” резервуари чи зупинені поставки. Воно виглядає як націнка, яка виникає тоді, коли ринок не встигає перетравити раптовий попит і починає страхуватися ціною.
Паралельно українські мережі відчувають тиск зовнішнього ціноутворення. Міжнародні трейдери та виробники реагують на ризики скорочення постачань і закладають це в котирування. Для імпортозалежного ринку це означає, що навіть при нормальному фізичному забезпеченні ціна може рухатися швидше, ніж хотілося б споживачу. У такій ситуації кожна новина про загострення стає фактором не лише для бірж, а й для психології учасників ланцюга постачання. Окремо варто відділяти українську “панічну премію” від того, що відбувається зі світовою нафтою. Після ударів США та Ізраїлю по Ірану ціни на нафту зросли приблизно на 1% Brent піднялася до 82,31 долара за барель, WTI до 75,19. Це помірний рух для подій такого масштабу і він не схожий на глобальну паніку, коли ринок очікує негайного зриву поставок. Ризик Ормузької протоки залишається центральним, бо через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та скрапленого газу, але на цьому етапі більше працює очікування, ніж факт. Додатково прозвучала заява Дональда Трампа про готовність ВМС США супроводжувати танкери через протоку у разі потреби, що теж знижує градус сценарію “миттєвого колапсу”.
У цьому місці важливо розуміти часовий масштаб. Куюн наголошує, що підстав для паніки немає, бо фізично у великому світі нічого не може змінитися за три дні. Він також зазначає, що країнами Перської затоки світове виробництво не обмежується, а Європа має 90-денний запас пального і нафти. Це не означає, що загострення на Близькому Сході не здатне вдарити по цінах. Але це означає, що нинішня хвиля на українських АЗС виглядає як реакція “на випередження”, коли ринок платить за страх, а не за дефіцит.
Окрема лінія в цій історії Росія, яка теоретично могла би заробити на дорожчій нафті, але зіткнулася з власними проблемами експорту. Reuters повідомляє про зупинку нафтового термінала “Шесхаріс” у порту Новоросійськ після атаки українського дрона, що спричинила пожежу на паливному терміналі. У березні термінал мав відвантажувати приблизно 500 тисяч барелів на добу, а відновлення роботи очікується не раніше 5-6 березня. Додатково ускладнюють ситуацію зимові шторми й обледеніння, які знижують пропускну здатність балтійських портів і блокують альтернативні маршрути постачання. Паралельно європейські структури посилюють затримання танкерів тіньового флоту, а Україна 13 лютого 2026 року запровадила санкції проти 91 судна, які використовувалися для транспортування нафти та нафтопродуктів з російських портів до третіх країн.
У підсумку нинішнє подорожчання пального в Україні виглядає як суміш двох факторів. Перший – психологічний, коли страх і ажіотажний попит швидко з’їдають роздрібні резерви і створюють додаткову націнку. Другий – зовнішній, коли міжнародні котирування включають премію за ризик через загострення на Близькому Сході. Різниця між цими факторами важлива, бо перший може зникнути так само швидко, як і виник, якщо попит повернеться в норму. Другий залежить від розвитку подій у регіоні і може залишатися в ціні довше. Головний висновок простий: нинішня хвиля на українських АЗС не виглядає як історія про реальний дефіцит. Вона виглядає як історія про те, як паніка сама створює дорожче пальне, а ринок підлаштовується під страх швидше, ніж під факти.
About the Author
Читати також:
Пальне дорожчає, як геополітика, курс валют і зима одночасно тиснуть на ціни в Україні 
Ціни на пальне в Україні: чому зростають, до чого готуватися 
Пальне на межі коливань що відбувається з цінами і чого чекати водіям найближчим часом 
Чому ціни на пальне в Україні залишаються стабільними попри атаки дронів, санкції й сезонні ризики
