Онлайн-кредитування в Україні перевищило довоєнні показники та зіткнулося з новими ризиками

Ринок онлайн-кредитування в Україні після різкого падіння у 2022 році відновився швидше, ніж можна було очікувати з огляду на воєнні ризики, скорочення доходів населення та загальну невизначеність. До кінця 2025 року сектор перевищив довоєнні показники за обсягом нових кредитів, наростив портфель позик і суттєво збільшив прибуток. Одночасно ринок став значно менш чисельним і більш концентрованим кількість фінансових компаній скоротилася більш ніж удвічі, тоді як основні обсяги кредитування дедалі більше зосереджуються у найбільших учасників.

Повномасштабне вторгнення стало для небанківського кредитування періодом різкого стиснення. У 2022 році обсяги видачі позик впали, частина компаній припинила роботу, а решта була змушена переглянути оцінку ризиків, скоротити кредитні ліміти та змінити підходи до роботи з клієнтами. Проте вже протягом наступних років сектор почав відновлюватися. За підсумками 2025 року обсяг небанківських кредитів, виданих фізичним особам, перевищив рівень 2022 року більш ніж у 2,3 раза. Портфель мікропозик фізичних осіб, тобто сума заборгованості за чинними кредитними договорами на кінець періоду, у 2025 році сягнув 29 млрд грн. Для порівняння, у 2021 році він становив 12,6 млрд грн. Таким чином, за чотири роки обсяг діючих кредитів населення зріс більш ніж удвічі та досяг історичного максимуму. Обсяг нових кредитів, виданих протягом 2025 року, становив 58 млрд грн. Це на 18% більше, ніж у 2021 році. Квартальні видачі позик упродовж 2025 року коливалися в межах 13-17 млрд грн, що в рази перевищує показники 2022 року. Фінансові результати сектору також суттєво покращилися. Чистий прибуток фінансових компаній за 2025 рік перевищив 13 млрд грн. У 2024 році він становив 12,5 млрд грн, у 2023 році 8,5 млрд грн, а у 2022 році лише 1,8 млрд грн. Така динаміка свідчить, що найбільші учасники ринку змогли адаптувати бізнес-моделі до складніших умов і повернутися до високої рентабельності.

Ключовою зміною останніх років стало різке скорочення кількості учасників. З кінця 2021 року кількість фінансових компаній у державному реєстрі зменшилася з 922 до 394 станом на початок другого кварталу 2026 року. Подібна тенденція спостерігалася і в інших сегментах небанківського сектору, зокрема серед страхових компаній, кредитних спілок і ломбардів. Скорочення кількості компаній не призвело до зменшення обсягів кредитування. Навпаки, бізнес зосередився у меншій кількості установ. Це свідчить про консолідацію ринку, за якої великі компанії збільшують частку, а дрібні учасники або залишають сектор, або втрачають значення. У лютому 2026 року Національний банк оприлюднив перелік значимих фінансових компаній. До нього увійшли 53 установи, що працюють у різних сегментах мікрокредитуванні, лізингу, факторингу та платіжних послугах. Включення до такого переліку не є рейтингом і не свідчить про якість бізнесу. Воно означає, що компанія має помітний масштаб, частку ринку або рівень ризиків і тому підлягає посиленому нагляду. Серед значимих компаній опинилися майже всі найбільші сервіси онлайн-кредитування населення. Це підтверджує, що ядро ринку вже сформувалося і контролює основні обсяги видач, клієнтської бази та доходів.

За даними НБУ за перший квартал 2026 року, найбільший дохід від споживчого кредитування отримало ТОВ «Укр Кредит Фінанс» майже 1 млрд грн за січень–березень. Далі йшли «Споживчий центр» із доходом 722 млн грн, «Є Гроші» 713 млн грн, «Авентус Україна» 677 млн грн і «Гроувей» 591 млн грн. Сукупний дохід фінансових компаній за перший квартал 2026 року перевищив 27 млрд грн. До цієї суми входять результати не лише МФО, а й компаній, які надають лізингові та факторингові послуги. За оцінкою, частка п’яти найбільших кредитних сервісів могла становити 15-20% сегмента споживчого кредитування.

Концентрація може мати як позитивні, так і негативні наслідки. Великі компанії мають більше ресурсів для розвитку технологій, автоматизації скорингу, кіберзахисту та виконання вимог регулятора. Вони також здатні підтримувати ширшу клієнтську базу і пропонувати різні кредитні продукти. Однак концентрація означає, що дедалі більша частина кредитних ризиків накопичується у вузькому колі установ. Якщо якість портфеля погіршиться, проблеми кількох великих компаній можуть мати помітніший вплив на весь сектор. Крім того, зменшення кількості учасників здатне послабити конкуренцію у довшій перспективі. Зростання ринку супроводжується швидким збільшенням заборгованості населення. До кінця 2025 року загальна сума боргу перед небанківськими кредитними організаціями зросла у 3,4 раза порівняно з початком 2023 року та досягла 27,65 млрд грн. Саме по собі збільшення кредитного портфеля не доводить погіршення фінансового становища позичальників. На нього могли вплинути відновлення економічної активності, повернення попиту на фінансові послуги та розширення кредитних лімітів. Водночас така динаміка показує, що небанківські позики відіграють дедалі більшу роль у фінансуванні щоденних потреб населення. Середня сума однієї позики також зросла. За даними Opendatabot, у 2020 році вона становила 4,1 тис. грн, а на початок 2026 року 6,6 тис. грн. Зростання становило майже 61%.

Частину цієї різниці можна пояснити інфляцією та подорожчанням товарів і послуг. Компанії також підвищували доступні кредитні ліміти та розвивали продукти з довшими строками користування. Проте збільшення середньої суми позики означає і зростання потенційного боргового навантаження. Дослідження споживчої поведінки показують, що значна частина клієнтів використовує небанківські кредити не для великих покупок або інвестицій, а для покриття поточних витрат. За опитуванням НБУ, проведеним у 2025 році, 46% клієнтів оформлювали позики на повсякденні покупки до зарплати, ще 22% на лікування. За оцінками Асоціації українських банків, до 75% позичальників використовують кредитні кошти для фінансування поточних потреб. Це свідчить про важливу роль швидкого кредитування для людей, яким тимчасово бракує власних коштів. Одночасно така структура попиту вказує на фінансову вразливість значної частини клієнтів. Кредит, який використовується для оплати харчів, комунальних послуг або лікування, не створює нового доходу, з якого його можна буде погасити. Якщо позичальник не отримує достатнього доходу в наступному періоді, він може бути змушений продовжити строк кредиту, оформити нову позику або допустити прострочення.

Офіційної повної статистики щодо частки проблемних кредитів у небанківському секторі немає. За оцінками представників Всеукраїнської асоціації фінансових компаній, у періоди макроекономічної нестабільності частка прострочених кредитів може досягати 30-40%. Цей показник не можна автоматично переносити на весь ринок або вважати постійним. Проте він свідчить про високий потенційний рівень кредитного ризику. Відсутність деталізованої статистики щодо проблемних позик ускладнює оцінку реальної якості портфелів. Ще однією помітною зміною стало збільшення строків кредитування. У 2025 році близько 60% кредитних договорів припадало на позики строком від трьох до дванадцяти місяців. Обсяг кредитів строком від двох до трьох років зріс у 36 разів. Це означає, що ринок поступово відходить від моделі коротких позик на кілька тижнів. Фінансові компанії частіше пропонують продукти з регулярним графіком платежів і довшим періодом погашення.

Довший строк може зменшувати розмір щомісячного платежу і дозволяти рівномірніше розподіляти навантаження. Водночас він збільшує період, протягом якого позичальник сплачує відсотки, а також підвищує ризик того, що його фінансове становище зміниться до завершення договору. Зростання строків і сум кредитів фактично наближає частину МФО до моделі класичного споживчого кредитування. Це вимагає від компаній більш складної оцінки платоспроможності, резервування коштів і контролю за якістю портфеля. Сектор уже довів здатність швидко адаптуватися до шоку 2022 року. Він повернувся до зростання, збільшив прибуток і пройшов через масштабне скорочення кількості компаній. Проте наступний етап розвитку буде складнішим.

Основне питання полягає вже не у тому, чи зможуть компанії збільшувати видачі. Головним викликом стане здатність підтримувати якість кредитних портфелів у ситуації, коли заборгованість населення зростає, кредити часто використовуються для фінансування базових витрат, а частина ризиків концентрується у найбільших учасників. Подальша стійкість ринку залежатиме від якості скорингових моделей, здатності компаній оцінювати реальні доходи клієнтів, прозорості умов кредитування та ефективності нагляду НБУ. Високий прибуток і збільшення портфеля самі по собі не є доказом здорового розвитку, якщо одночасно зростає частка позичальників, які використовують нові кредити для погашення старих або фінансування щоденного споживання. Ринок онлайн-позик в Україні вже вийшов із фази післявоєнного відновлення і переходить до етапу, де головним показником буде не швидкість зростання, а якість цього зростання. Саме співвідношення між прибутковістю компаній, платоспроможністю клієнтів і рівнем прострочення визначить, чи стане сектор стабільною частиною фінансової системи, чи накопичить проблеми, які проявляться пізніше.