Food banking в Україні, як супермаркети передаватимуть продукти тим, хто потребує допомоги
В Україні готують систему food banking, яка має змінити підхід до продуктів, що залишаються нерозпроданими у магазинах. Ідеться про їжу, засоби гігієни та побутові товари, які ще придатні до використання, але можуть бути списані через наближення завершення терміну придатності або інші внутрішні правила торговельних мереж. За новою моделлю, великі супермаркети площею понад 400 квадратних метрів повинні будуть співпрацювати з банками продовольства. Такі магазини передаватимуть нерозподілені продукти соціально вразливим людям через спеціальні організації, замість того щоб відправляти їх на утилізацію.
Проблема не лише в тому, що їжу викидають. Проблема в тому, що це відбувається в країні, де мільйони людей потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Після початку повномасштабної війни продовольча допомога стала не разовою благодійністю, а частиною виживання для багатьох родин, літніх людей, переселенців, матерів-одиначок і тих, хто втратив стабільний дохід. За даними Української федерації банків продовольства, щороку в Україні утилізується понад 2 млн 700 тис. тонн продовольства. Це величезний обсяг їжі, частина якої могла б не потрапити у сміття, а стати реальною допомогою. На цьому тлі food banking виглядає не як модна соціальна ідея, а як практичний механізм, який дозволяє з’єднати дві проблеми надлишок продуктів у торгівлі та нестачу їжі у людей.
Українська федерація банків продовольства вже має робочу мережу. До неї входять п’ять продовольчих банків і Національний хаб. У 23 регіонах України з федерацією співпрацюють 48 благодійних організацій, а до роботи залучені понад тисяча волонтерів. За час діяльності людям передали понад 4700 тонн продовольства, а допомогу отримали понад 2 мільйони українців. Ці цифри показують, що база для системи вже є. Але нинішній масштаб поки не відповідає розміру проблеми. Якщо щороку утилізуються мільйони тонн їжі, добровільних домовленостей із частиною партнерів недостатньо. Саме тому розроблений законопроєкт про банки продовольства має перевести food banking з рівня окремих ініціатив у ширшу систему з правилами, обов’язками та відповідальністю.
Головна зміна обов’язок великих супермаркетів передавати придатні товари банкам продовольства. Це стосується не зіпсованих продуктів, а саме тих, які ще можна безпечно використати. Такий підхід важливий, бо він не ставить під загрозу здоров’я людей і водночас зменшує обсяги харчових відходів. Голова правління Української федерації банків продовольства Дмитро Шкрабатовський сформулював мету ініціативи прямо:
«Наша мета зменшити обсяги харчових відходів на 50%. І ухвалення цього законопроєкту дозволить рухатися до досягнення цієї мети».
Це амбітний показник, але він не виглядає відірваним від реальності, якщо система буде працювати не формально. Для цього потрібні кілька речей зрозумілі правила передачі товарів, логістика, відповідальність за якість, швидке сортування, належне зберігання і співпраця між магазинами, продовольчими банками та благодійними організаціями. Для супермаркетів така модель може стати незручною. Вона потребуватиме додаткового обліку, персоналу, внутрішніх процедур і готовності змінити звичний підхід до списання товарів. Замість простішої схеми утилізувати й закрити питання магазини повинні будуть передавати продукти тим, хто може їх розподілити між людьми.
Саме тому законопроєкт передбачає не лише відповідальність, а й стимули. Торговельні мережі, які передаватимуть продукти, зможуть отримувати пільги. Водночас за утилізацію їжі у випадках, коли її можна було передати на потреби людей, мають бути штрафи. Такий підхід створює просту логіку якщо продукт ще придатний, його не повинні викидати без причини.
Європейський досвід показує, що спротив бізнесу на старті можливий. У Чехії подібний закон діє з 2018 року. Торговельні мережі були проти, зверталися до суду, але програли. Голова Чеської федерації продовольчих банків Алеш Славічек пояснив цю логіку так:
«Якщо продукти ще можна використати їх треба передати людям. В Чехії це закріплено на рівні закону з 2018 року. Мережам не подобався цей закон вони звернулися до суду, але програли справу».
Чеська система сьогодні є однією з найрозвиненіших у Центральній Європі. Там працюють 15 регіональних банків, один великий центральний хаб і 1150 громадських організацій. Минулого року чеська організація food banking підтримала понад 400 тисяч людей, серед яких значну частину становили матері-одиначки та літні люди. Вдалося врятувати й роздати 17,4 тисячі тонн продуктів.
Для України цей досвід важливий не як готова копія, а як доказ, що система може працювати. Якщо правила чіткі, бізнес поступово пристосовується, благодійні організації отримують стабільне джерело допомоги, а держава зменшує і соціальне навантаження, і проблему харчових відходів. Водночас українська модель матиме власні складнощі. Війна ускладнює логістику, частина регіонів має різний рівень доступу до складів, транспорту й волонтерських мереж. До того ж продукти з коротким терміном придатності потрібно передавати швидко. Тут не може бути довгих погоджень і бюрократії, бо їжа має обмежений час для безпечного використання.
Суспільна підтримка ініціативи висока. За даними дослідження компанії «Актив Груп», її підтримують 86,9% громадян. Це показує, що для українців питання харчових відходів давно перестало бути абстрактним. Люди розуміють просту річ якщо їжа ще придатна, вона має допомагати, а не знищуватися. Food banking може стати для України не лише механізмом благодійності, а частиною нової культури відповідальності. Його значення не обмежується продуктовими наборами. Це питання поваги до ресурсу, відповідального бізнесу, соціальної підтримки й нормальної організації процесів у країні, яка щодня стикається з наслідками війни.
Головне не перетворити добру ідею на складну формальність. Якщо закон ухвалять, але магазини не матимуть зрозумілого алгоритму, продовольчі банки достатньої логістики, а благодійні організації стабільної підтримки, система працюватиме слабко. Якщо ж правила будуть простими, контроль реальним, а стимули для бізнесу відчутними, Україна зможе зменшити масштаби марного знищення їжі й водночас підтримати тих, кому ця їжа справді потрібна.
Food banking не вирішить усіх соціальних проблем, але може закрити одну очевидну несправедливість придатні продукти не повинні опинятися на смітнику, коли поруч є люди, які потребують допомоги.
About the Author
Читати також:
Open banking в Україні: як зміниться безготівкова оплата з 1 серпня 2025 року 
Дефіцит металобрухту в Україні: чому 2026 рік може стати критичним для галузі 
Чи може біткоїн стати резервним активом для держав 
Чому підвищення тарифів Укрзалізниці у 2025-2026 роках може стати критичним для бізнесу й економіки
