Економіка України після зимового удару: чому прогноз НБУ дає обережну надію, але не обіцяє легкого відновлення
Національний банк України очікує, що економіка повернеться до зростання вже в другому кварталі 2026 року. Після складного початку року це важливий сигнал, але його не варто читати як швидке вирішення всіх проблем. Прогноз НБУ показує не різкий ривок, а повільне відновлення країни, яка одночасно тримає оборону, ремонтує інфраструктуру, підтримує людей і намагається зберегти роботу бізнесу.
Початок 2026 року став для української економіки важким. Масовані російські атаки по енергетиці, залізниці та морських портах збіглися з холодною зимою. Це створило гострий дефіцит електроенергії, який ударив по великих промислових підприємствах. Коли виробництво не може працювати стабільно, це швидко переходить у загальні економічні показники. Саме тому в першому кварталі реальний ВВП скоротився на 0,5%. Це падіння не було наслідком слабкості економіки як такої. Воно стало результатом воєнного тиску на ключові системи, без яких бізнес не може нормально працювати: електроенергію, логістику, порти. Українська економіка вкотре показала, що її зростання напряму залежить від безпеки інфраструктури. Якщо енергосистема пошкоджена, промисловість зменшує активність. Якщо є проблеми із залізницею чи портами, страждає експорт, постачання і виробничі ланцюги.
Навесні ситуація в енергетиці поліпшилася, і це стало однією з причин, чому НБУ очікує повернення до зростання вже у другому кварталі. Інша важлива причина остаточне узгодження програми Європейського Союзу Ukraine Support Loan на 90 млрд євро. Ці кошти мають допомогти уряду фінансувати проєкти відбудови, соціальну підтримку та інвестиції в обороноздатність. Для України це не лише фінансова підтримка. Це ресурс, який дає державі більше простору для планування. Коли є прогнозоване зовнішнє фінансування, уряд може стабільніше виконувати соціальні зобов’язання, підтримувати критичні видатки та вкладати кошти в проєкти, які потрібні для відновлення. Саме зовнішня підтримка залишається одним із головних чинників економічної стійкості під час війни.
За прогнозом НБУ, за підсумками 2026 року українська економіка зросте на 1,3%. Це скромний показник, але після удару по інфраструктурі на початку року навіть таке зростання має значення. Воно означає, що економіка не зупинилася, а змогла вийти з просідання. У наступні роки регулятор очікує пришвидшення зростання до 3-4%, але цей сценарій залежатиме від того, наскільки стабільною буде енергетика, чи збережеться міжнародна підтримка і чи не буде нових масштабних руйнувань. Окремо НБУ звертає увагу на ринок праці. Тут ситуація виглядає суперечливо. З одного боку, збільшується кількість людей, які шукають роботу. Цьому сприяло припинення міграції з України у першому кварталі 2026 року Державна прикордонна служба зафіксувала, що кількість громадян, які в’їхали в Україну, перевищила кількість тих, хто виїхав. З іншого боку, кадровий дефіцит усе ще зберігається. Це означає, що повернення людей саме по собі не закриває потреби бізнесу. Підприємствам потрібні конкретні фахівці, працівники з досвідом, люди, готові працювати в умовах нестабільності, переїздів, ризиків для виробництва і постійних змін. Ринок праці став одним із тих місць, де війна особливо помітна людей більше шукають, за них більше конкурують, але знайти потрібних працівників усе ще складно. Через нестачу кадрів приватний бізнес змушений підвищувати зарплати. У держсекторі виплати також зросли через підвищення мінімальної заробітної плати та перегляд посадових окладів. НБУ прогнозує, що середні реальні зарплати у 2026 році зростуть майже на 12%, а в наступні роки на 6-7%.
Це один із найпомітніших показників прогнозу. Але його потрібно оцінювати уважно. Зростання реальних зарплат означає, що доходи мають збільшуватися швидше за інфляцію. Для людей це позитивний сигнал, бо йдеться не лише про більші цифри в зарплатній відомості, а про потенційне поліпшення купівельної спроможності. Водночас таке зростання зарплат частково є вимушеним бізнес платить більше не лише через розширення, а й через брак працівників. Саме тому підвищення зарплат має дві сторони. Для працівників це можливість отримувати більше. Для бізнесу додаткові витрати, які можуть переходити в ціни на товари та послуги. І тут економіка стикається з іншою проблемою інфляцією. Після зниження інфляції з червня 2025 року до січня 2026 року ціни знову почали зростати. У квітні споживча інфляція становила 8,6% у річному вимірі. За оцінкою НБУ, до кінця року вона може пришвидшитися до 9,4%, а потім поступово знизитися до 6,5% у 2027 році та до цільових 5% у 2028 році.
Причини зростання цін зрозумілі. Зимові атаки по енергетиці зробили електроенергію дорожчою і менш стабільною для бізнесу. Весняний спалах війни на Близькому Сході вплинув на вартість нафти і газу. Попереднє послаблення гривні також далося взнаки, як і підвищення витрат підприємств на оплату праці. Коли дорожчають енергоносії, логістика, виробництво і зарплати, бізнес часто змушений закладати ці витрати у кінцеву ціну. Для громадян це означає, що навіть зростання доходів не завжди відчувається одразу. Якщо зарплата підвищується, але паралельно дорожчають продукти, послуги, пальне, комунальні витрати чи товари першої потреби, ефект для сімейного бюджету стає слабшим. Саме тому інфляція залишається одним із головних ризиків для добробуту.
Оновлений прогноз НБУ показує економіку, яка не має простих умов для відновлення, але все ще здатна рухатися вперед. Україна входить у період обережного зростання після складного першого кварталу. Це зростання триматиметься на стабільнішій енергетиці, зовнішньому фінансуванні, активності бізнесу та поступовому відновленні внутрішнього попиту. Водночас ризики залишаються високими. Нові атаки по енергетиці або транспортній інфраструктурі можуть знову вдарити по виробництву. Прискорення інфляції може зменшити реальний ефект від підвищення зарплат. Дефіцит кадрів може стримувати розвиток бізнесу навіть тоді, коли попит є. А залежність від зовнішньої підтримки означає, що фінансова стабільність країни значною мірою пов’язана з рішеннями партнерів.
Прогноз НБУ важливий саме своєю тверезістю. Він не малює швидкого економічного прориву, але й не описує застою. Українська економіка після зимового удару має шанс повернутися до зростання, однак це буде зростання з багатьма обмеженнями. Воно вимагатиме захищеної енергетики, стабільного фінансування, сильного ринку праці та контролю над цінами. Головне в цьому прогнозі не сама цифра 1,3%. Головне те, що навіть після ударів по критичній інфраструктурі економіка здатна відновлювати рух. Повільно, нерівномірно, з ризиками, але без зупинки. Саме ця здатність триматися й повертатися до зростання залишається одним із ключових показників стійкості України.
About the Author
