Верховна Рада ухвалила закон про оподаткування цифрових платформ, кого зачеплять нові правила
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів, які українці отримують через цифрові платформи. За документ проголосував 241 народний депутат. Йдеться про сервіси, через які люди регулярно заробляють виконують замовлення, надають послуги, працюють через маркетплейси або цифрові платформи. Закон має спростити оподаткування таких доходів і вивести частину самозайнятих громадян із тіні.
Час для дій розібрався, що саме змінює закон, кого він стосується і чому навколо нього виникло стільки суперечок. Головна зміна податок має утримувати не сама людина, а платформа. Тобто користувачу не потрібно буде окремо реєструватися, подавати звіти чи самостійно адмініструвати сплату. Платформа стане податковим агентом і автоматично утримуватиме податок із доходу. У законопроєкті пропонується ставка 5% замість нинішньої загальної ставки 18%. Це важливо для тих, хто заробляє невеликі або нестабільні суми через цифрові сервіси й не має бажання або можливості проходити складну податкову процедуру. Окремо прописано, що разові продажі особистих речей не мають оподатковуватися, якщо дохід не перевищує 2 тисячі євро на рік. Це одна з ключових деталей, бо закон часто помилково називали «податком на OLX». У доопрацьованому тексті немає спецрахунків, немає доступу до банківської таємниці й немає прямого фокусу на продажі вживаних речей. Директор Українського інституту правової політики Єфрем Лащук наголосив, що документ не стосується дошок оголошень.
«Проєкт взагалі не торкається дошок оголошень, на кшталт Авізо чи ОЛХ, а зосереджений саме на послугах (Убер, Болт Кабанчік, Глово тощо). Назва “податок на ОЛХ”, якою проєкт охрестили деякі ЗМІ та деякі політсили це фейкова назва, яка не відповідає суті проєкту», – вважає Лащук.
Для держави цей закон означає спробу легалізувати великий сегмент цифрової зайнятості. За оцінками, його реалізація може надати офіційний статус 300-400 тисячам самозайнятих громадян. Такі люди зможуть мати легально підтверджений дохід, що важливо для кредитів, іпотеки та інших фінансових послуг.
Координатор Економічної експертної платформи Олег Гетман пояснює це саме як легалізацію доходів без зайвої бюрократії.
«Це позитивно для цих людей. Їх доходи без жодних для них складнощів будуть оподатковуватись без реєстрації, без будь-яких звітів. Все це роблять цифрові платформи, і відповідно в них буде легальний дохід, вони зможуть брати іпотеки, кредити, що завгодно. Тож це буде для них легалізація їх доходів, їх діяльності», – каже Гетман.
Для бюджету очікуваний ефект теж суттєвий. За оцінками, додаткові надходження можуть становити 12–14 млрд грн на рік. Під час воєнного стану та протягом трьох років після його завершення може діяти додатковий податок на 10%, після чого ставка має знизитися до 5%.
Закон також має міжнародний вимір. За словами народного депутата Ярослава Железняка, його ухвалення було однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Нардеп Данило Гетманцев пов’язує документ із європейською допомогою на 90 млрд євро.
«Цей закон привʼязаний до 90 млрд євро, без яких не буде майбутнього в країні. Цей закон треба, щоб всі були впевнені у своїх податках. Щоб у майбутньому не сталося такого, що комусь треба буде відадмініструвати за загальною ставкою і прийде за цими грошима за кожну шкарпетку, яку ви колись продали», – зазначив Данило Гетманцев.
Для цифрового бізнесу закон може стати сигналом передбачуваності. Виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська вважає, що зрозумілі правила важливі для інвесторів, які оцінюють український ринок.
«Ухвалення №15111-д це саме та відповідь від держави, яку ринок чекав роками законопроєкт встановлює зрозумілі правила, дає можливість планувати довгостроково в створює рівні для всіх гравців умови», – каже Микольська.
За її словами, це стосується не лише великих міжнародних платформ. Менші цифрові компанії також отримують аргумент для інвесторів: правила роботи стають зрозумілішими, а ринок більш формалізованим.
Водночас головне питання тепер як закон працюватиме на практиці. Важливо, щоб система не створила плутанини між регулярним заробітком через платформу і звичайним продажем особистих речей. Також потрібно, щоб адміністрування справді залишалося простим для людей, а не перетворилося на новий бюрократичний тиск. Запрацює закон не одразу. За словами Железняка, формально це може бути не раніше січня 2027 року, але фактичний запуск системи, з урахуванням підписання меморандумів і налаштування обміну даними, може зміститися ближче до 2028 року.
Україна вводить нові правила для цифрової зайнятості. Закон має зробити доходи через платформи легальними, простішими для оподаткування й зрозумілішими для держави, бізнесу та самих користувачів. Але його успіх залежатиме від того, наскільки чітко буде відділено регулярний заробіток від побутових продажів і чи справді платформи зможуть взяти на себе адміністрування без зайвого навантаження на людей.
About the Author
