Квантова загроза для Біткоїна, чому новий захист не врятує монети Сатоші
Квантові комп’ютери поки що залишаються технологією майбутнього, однак розробники Біткоїна вже сьогодні готуються до моменту, коли вони можуть стати реальною загрозою для криптовалюти. Дослідницька компанія Project Eleven представила прототип інструменту, який у майбутньому може допомогти власникам біткоїнів підтвердити право власності навіть після появи квантових комп’ютерів. Водночас він не вирішує одну з найбільш обговорюваних проблем захист найстаріших монет, які пов’язують із Сатоші Накамото.
Час для дій розібрався, чому про нову розробку вже говорять як про важливий крок для майбутнього Біткоїна, але водночас не називають остаточним рішенням. Сьогодні безпека Біткоїна ґрунтується на криптографії з відкритими та закритими ключами. Поки сучасні комп’ютери не здатні обчислити приватний ключ лише за відкритим, система вважається безпечною. Проте теоретично ситуація може змінитися після так званого Q-Day моменту, коли достатньо потужні квантові комп’ютери навчаться виконувати такі обчислення за допомогою алгоритму Шора. Якщо це станеться, проблема виникне насамперед для адрес, відкриті ключі яких уже були розкриті в мережі. У такому випадку зловмисник потенційно зможе отримати приватний ключ, підписати транзакцію та видати себе за законного власника. Сам цифровий підпис перестане бути достатнім доказом, адже його зможуть створювати обидві сторони.
Саме для такого сценарію навесні було представлено пропозицію BIP-361. Вона передбачає поетапний захист мережі через три роки після активації нові надходження на квантово вразливі адреси мають бути заблоковані, а ще через два роки заморожені й залишки коштів на таких адресах. За оцінками авторів документа, це потенційно стосується понад третини всіх існуючих біткоїнів. Саме ця пропозиція викликала активну дискусію в спільноті. Критики наголошували, що заморожування монет суперечить одному з головних принципів Біткоїна незмінності права власності. Якщо власник не може скористатися своїми коштами, навіть маючи всі необхідні дані, це ставить під сумнів саму ідею децентралізованої валюти.
Project Eleven намагається запропонувати компроміс між безпекою мережі та правами власників. Компанія повідомила, що створила прототип доказу з нульовим розголошенням технології, яка дозволяє довести право власності, не розкриваючи сам секретний ключ. Ідея полягає в тому, що власник сучасного гаманця може довести, що він знає початковий ключ, з якого було створено всю структуру адрес, але не показувати цей ключ нікому. Якщо після Q-Day цифрові підписи вже не можна буде вважати надійними, таким доказом потенційно можна буде підтвердити право на перенесення своїх біткоїнів до нового захищеного гаманця. За словами розробників, технологія вже працює достатньо швидко для практичного використання. На ноутбуці MacBook Air із процесором M5 генерація доказу займає близько 243 мілісекунд, перевірка приблизно 40 мілісекунд, а система не потребує графічного процесора чи спеціальної довіреної інфраструктури. Однак саме тут з’являється головне обмеження. Прототип працює лише для сучасних ієрархічних гаманців, побудованих за стандартом BIP-32, який з’явився у 2012 році. Такі гаманці створюють усі адреси з одного початкового секретного ключа seed-фрази, тому існує математичний зв’язок між усіма адресами користувача. Саме цей зв’язок і дозволяє сформувати доказ без розкриття секретної інформації.
Найстаріші біткоїн-гаманці працювали зовсім інакше. До появи BIP-32 кожен приватний ключ створювався незалежно, без єдиної seed-фрази та без дерева похідних ключів. Через це для таких адрес просто не існує “батьківського” ключа, знання якого можна було б використати як доказ. Саме тому нова технологія не допоможе відновити доступ до найдавніших монет, зокрема тих, які традиційно пов’язують із Сатоші Накамото. Це саме ті активи, які найчастіше згадуються під час обговорення квантової безпеки Біткоїна. Водночас самі автори проєкту визнають, що розробка ще далека від завершення. Прототип не проходив незалежний аудит, поки підтримує лише частину типів біткоїн-адрес, не працює з Taproot і ще не використовується в реальній мережі Біткоїна. Попри це, поява такого інструмента вже змінює сам характер дискусії навколо BIP-361.
Раніше заморожування квантово вразливих монет часто сприймалося як їхня фактична втрата. Якщо ж власник отримує можливість довести свої права іншим способом і перенести активи до нового безпечного гаманця, то заморожування вже виглядає не остаточною конфіскацією, а тимчасовим захисним механізмом. Водночас проблема найстаріших адрес залишається відкритою. Для гаманців, створених ще до появи сучасної архітектури Bitcoin, такого способу підтвердження права власності наразі не існує. Саме тому питання майбутнього приблизно 1,1 мільйона біткоїнів, які традиційно приписують Сатоші Накамото, і надалі залишається одним із найскладніших у дискусії про квантову безпеку Біткоїна.













