Чи наважиться Росія перевірити статтю 5 НАТО — і що це означає для Європи
На початку червня 2025 року глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль зробив заяву, яка може виявитися визначальною для всієї системи європейської безпеки. У подкасті Table Briefings, поширеному The Times, він підтвердив: Кремль розглядає сценарій гібридної атаки на одну з країн НАТО зокрема Естонію за “кримським сценарієм”. Без оголошення, без офіційного вторгнення, без танкових колон. Лише так звані “зелені чоловічки” військові без розпізнавальних знаків, які створюють хаос, провокацію та “захист російськомовного населення”.
Що за цим стоїть? І головне чи здатен Альянс пройти цей тест?
Гібридна провокація не новина. Але тепер вона інша
Сценарій, який описують у BND, не новий: Росія вже застосувала його у 2014 році в Криму. Спершу інформаційна кампанія про “утиски”, потім поява озброєних сил без прапорів, блокування адміністративних будівель і транспортних вузлів, а далі референдум під дулами автоматів. Важливо: у Криму все це відбулося без прямого зіткнення з іноземними арміями.
У випадку з Естонією ситуація зовсім інша. Це член НАТО. І будь-яке порушення її суверенітету, навіть “обережне”, запускає механізм статті 5 Вашингтонського договору, яка зобов’язує весь Альянс сприймати напад на одного як напад на всіх. Це наріжний камінь колективної оборони.
Але чи достатньо “непомітна” провокація це вже напад? І чи наважиться НАТО відповісти силою?
Чому Росія тестує межі статті 5?
Росія чудово усвідомлює: пряме вторгнення в країну НАТО це військове самогубство. Але гібридна присутність цілком імовірний інструмент, аби перевірити, наскільки Захід боїться власної рішучості. У BND прямо кажуть: Кремль хоче переконатися, чи справді НАТО готове виконати обіцянки. Бо якщо навіть часткова окупація території Альянсу залишиться без відповіді це буде сигналом слабкості, а не стримування.
Саме тому сценарій “без розпізнавальних знаків” настільки небезпечний. Він залишає простір для сумнівів, політичних дискусій, бюрократичних процедур, затягування часу. А для Путіна достатньо виграти кілька днів аби поставити Захід перед доконаним фактом.
Чому саме Естонія?
Це не випадковість. Естонія одна з трьох балтійських країн, яка:
- має значну російськомовну меншину;
- межує з Росією;
- входить до найвразливішого східного флангу НАТО.
Кремль системно створює інформаційний фон про “утиски росіян” у Прибалтиці. Цей наратив активно підживлюється у пропагандистських ЗМІ. І це ідеальне прикриття для можливих провокацій під виглядом “захисту своїх”. Те саме звучало в 2008-му в Грузії, у 2014-му в Криму, і в 2022-му на Донбасі.
Реакція Заходу: сигнал прозвучав, але чи є відповідь?
Після заяви німецької розвідки:
- Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про підготовку до реальних конфліктів у найближчі роки і збільшення оборонного бюджету;
- У ЄС розпочали обговорення 18-го пакета санкцій, який передбачає зниження цінового ліміту на російську нафту;
- Кіберспеціалісти зафіксували зростання російських диверсій і атак, зокрема підпали складів у Європі за допомогою “підозрілих посилок”.
Але при цьому жодної чіткої заяви від НАТО як інституції про готовність до реагування на такі гібридні сценарії. І це тривожний сигнал.
Актуально
Правова пастка: чи працює стаття 5 у сірій зоні?
Стаття 5 НАТО була активована лише один раз після терористичних атак 11 вересня 2001 року. І це не військове вторгнення. Прецеденту саме для ситуації “гібридного захоплення прикордонної території без офіційної форми” досі не існує.
Це і є проблема. Бо міжнародне право це не завжди чорне або біле. І якщо НАТО не розробить чіткий протокол реагування на такі “зелені сценарії” у Кремля з’явиться поле для гри.
Що це означає для України?
Поки світ гадає, чи стане Естонія новою мішенню Україна залишається вогнищем, де Москва вже не тестує, а воює. І те, як НАТО відреагує на можливу гібридну загрозу своїм членам, прямо впливає і на війну в Україні.
Бо якщо Альянс не захистить своїх це підірве довіру до нього як до гаранта безпеки. А отже зміцнить позиції Росії в переговорах, у сфері впливу, у військовій логіці.
Росія не збирається захоплювати Естонію. Вона збирається перевірити Захід. Перевірити, наскільки рішуче НАТО готове захищати не лише танками, а й волею. Бо війна у ХХІ столітті це не тільки про техніку. Це про межі рішучості.
І саме тому “зелені чоловічки” без шевронів можуть виявитися куди серйознішою загрозою, ніж повноцінне вторгнення. Бо проти танків є протитанкові системи. А от проти сумнівів і страху тільки політична ясність і рішучість дій.
Якщо НАТО справді вірить у свою єдність ця перевірка має закінчитись без спроб. Бо спроба це вже ризик для всіх.
About the Author
Читати також:
Росія після України: чи готується кремль до удару по НАТО? 
Коли агресор не зупиняється: навіщо Росія перекидає війська до кордонів НАТО 
Ядерні ракети в небі: навіщо Росія озброює винищувачі і що це означає для світу 
355 дронів, заява Трампа і вертоліт Путіна в зоні атаки: нова фаза війни чи сигнал для Заходу?
