Банки нарощують кредити, але депозити скорочуються, що змінюється у поведінці грошей в Україні
Березень 2026 року показав тенденцію, яка не виглядає випадковою. Кредитний портфель банків зріс на 2,4% і досяг 1,26 трлн грн, тоді як обсяг депозитів скоротився на 0,5% до 3,16 трлн грн. Формально йдеться про помірні коливання, але в сукупності вони відображають більш глибоку зміну фінансової поведінки.
Час для дій проаналізував, як змінюється баланс між кредитами і депозитами в українській банківській системі та що ці цифри говорять про поведінку бізнесу і населення.
Ключовим драйвером зростання кредитування залишається бізнес. Корпоративний сектор наростив позики до 887,8 млрд грн, що свідчить про збереження попиту на фінансування. Йдеться не лише про короткострокову підтримку ліквідності, а й про інвестиційні потреби та поповнення оборотних коштів. Паралельно зростає і кредитування населення до 367,9 млрд грн, що підтверджує стабільний попит на споживчі та іпотечні позики. Це важливий сигнал. У ситуації високої невизначеності бізнес і домогосподарства не скорочують активність, а навпаки готові брати на себе зобов’язання. Така поведінка не виникає без очікування майбутніх доходів або принаймні стабільності в короткій перспективі. Динаміка депозитів виглядає стриманішою. Загальний обсяг коштів у банках зменшився на 16,1 млрд грн, причому скорочення зафіксовано як у бізнесу, так і у населення. Вклади підприємств знизилися на 0,3%, домогосподарств на 0,6%. Важливо, що зменшення торкнулося як гривневих, так і валютних коштів у населення, тоді як у бізнесу гривневі залишки навіть показали незначне зростання. Це не виглядає як відтік довіри до банків. У річному вимірі депозити зростають, а отже система зберігає стабільність. Однак короткострокове скорочення вказує на іншу тенденцію частина коштів переходить із режиму накопичення у режим використання. Гроші витрачаються, інвестуються або спрямовуються в інші інструменти.
Окрему роль у цьому процесі відіграє валютний фактор. Курс долара у березні зріс на 1,4% до 43,8 грн за долар, що впливає на поведінку вкладників. Коливання курсу традиційно змушують бізнес і населення переглядати структуру заощаджень, а це може пояснювати часткове скорочення валютних депозитів. Якщо подивитися ширше, річна динаміка показує більш складну картину. Кредитування населення суттєво зросло, тоді як у бізнес-сегменті спостерігається змішана тенденція скорочення гривневих позик і зростання валютних. Депозити при цьому в обох сегментах залишаються в плюсі у порівнянні з минулим роком. Це означає, що короткострокові зміни не руйнують загальної стабільності, але демонструють зміну пріоритетів.
Паралельно банки очікують подальшого зростання кредитування. Баланс прогнозів щодо позик бізнесу досяг найвищого рівня з 2015 року, а майже дві третини фінансових установ планують активніше кредитувати населення. Попит на гривневі та довгострокові кредити з боку бізнесу зростає через потребу у фінансуванні інвестицій і оборотного капіталу. Кількість схвалених заявок збільшується вже чотири квартали поспіль. У сегменті домогосподарств тенденція також чітка. Попит на споживчі кредити зростає безперервно з 2023 року, а іпотека демонструє стабільне зростання з початку 2025-го. Банки не лише збільшують обсяги кредитування, а й пом’якшують умови, зокрема розширюють строки і суми позик. Це означає, що фінансові установи оцінюють ризики як прийнятні та готові працювати з довшими горизонтами. При цьому рівень боргового навантаження залишається контрольованим. Для бізнесу він оцінюється як середній, для домогосподарств як низький. Це важливо, оскільки зростання кредитування без контролю ризиків могло б швидко перейти у проблему. Наразі ж система демонструє здатність балансувати між активністю та обережністю. Додатковим підтвердженням стійкості є якість кредитного портфеля. Частка непрацюючих кредитів знизилася до 13,3%, що є мінімальним показником за тривалий період. Це означає, що навіть на фоні активного кредитування банки зберігають дисципліну і не накопичують критичних проблем у портфелі.
Фінансові результати сектору також залишаються сильними. Чистий прибуток банків за 2025 рік становив 126,8 млрд грн, причому державні банки забезпечили майже половину цього показника. Рентабельність капіталу залишається високою, хоча і дещо знизилася. Водночас кредитні ставки залишаються значними: для бізнесу понад 15% річних, для населення майже 29%. Це стримує надмірне розширення кредитування, але не зупиняє попит. На цьому фоні важливо, що банки вже фіксують зростання кредитного, операційного та валютного ризиків. Це природна реакція на активізацію ринку. Чим більше позик видається, тим уважніше потрібно контролювати якість портфеля і поведінку позичальників.
Загальна картина виглядає як перехід у нову фазу. Після тривалого періоду обережності фінансова система повертається до більш активної ролі в економіці. Гроші починають працювати швидше, ніж накопичуються. Бізнес використовує кредити для підтримки діяльності і розвитку, населення для споживання і житла. Депозити при цьому залишаються значними, але їх динаміка вже не визначає поведінку системи так, як раніше. Це не означає, що ризики зникають. Навпаки, активне кредитування завжди супроводжується потребою в точному управлінні ризиками. Але нинішні показники свідчать про інше: банківський сектор не лише зберігає стійкість, а й поступово повертає собі роль джерела фінансування економіки. Головний висновок виглядає чітко. Фінансова система переходить від моделі накопичення до моделі використання ресурсів, і саме це визначатиме її поведінку в найближчий період.
About the Author
