Підвищення тарифів на проїзд у Києві, чому профспілки пропонують 20 грн замість 30
Київська міська рада профспілок підтримала перегляд вартості проїзду в громадському транспорті столиці, але запропонувала не запроваджувати одразу тариф у 30 гривень. Натомість профспілки наполягають на перехідному тарифі у 20 гривень із відтермінуванням максимального тарифу щонайменше на пів року. Міська влада пояснює необхідність перегляду вартості проїзду критичною нестачею коштів. Києву, за озвученими даними, потрібно щонайменше 12 мільярдів гривень для підтримки енергостійкості та відновлення пошкоджених об’єктів. Водночас запропонований тариф у 30 гривень, за оцінкою міської влади, все одно буде нижчим за реальну собівартість перевезень понад 60 гривень у метро та близько 50 гривень у наземному транспорті.
Останній раз тарифи на проїзд у комунальному транспорті Києва змінювали у липні 2018 року. Тоді вартість разової поїздки зросла до 8 гривень. Відтоді місто пережило повномасштабне вторгнення, масштабні атаки на енергетику, зростання витрат на ремонт інфраструктури, подорожчання ресурсів і гострий дефіцит працівників у комунальному секторі. «Час для дій» розібрався, чому обговорення нового тарифу стосується не лише пасажирів, а й зарплат транспортників, захисту бюджетників та здатності міста підтримувати роботу громадського транспорту.
Позиція профспілок полягає в тому, що різке підвищення до 30 гривень створить додаткове навантаження для людей, які щодня користуються метро, автобусами, тролейбусами та трамваями. Передусім це стосується працівників освіти, медицини, культури, бібліотек та інших державних і комунальних установ, для яких витрати на транспорт є постійною частиною щомісячного бюджету. Голова Київської міської ради профспілок Тетяна Орисенко повідомила, що профспілки запропонували компромісний варіант спочатку встановити тариф у 20 гривень, а рішення щодо 30 гривень перенести на пів року.
«Для підтримки енергостійкості та відновлення об’єктів місту мінімально потрібно 12 мільярдів гривень. В КМДА хотіли ввести тариф 30 гривень уже з 15 липня. Ми натомість запропонували компроміс почати з 20 гривень, а тариф 30 гривень відкласти на пів року».
Цей період профспілки пропонують використати для створення механізму соціального захисту бюджетників. Йдеться про спеціальні знижки, проїзні на визначену кількість поїздок або часткову компенсацію вартості проїзду. Вимога полягає не лише в тому, щоб визнати проблему низьких зарплат у бюджетній сфері, а й у тому, щоб встановити зрозумілі правила підтримки до запровадження максимального тарифу.
«Це може бути або спеціальна знижка, або проїзний на визначену кількість поїздок, або пряма грошова компенсація частини вартості».
Такий підхід змінює саму логіку тарифного рішення. Підвищення вартості проїзду не розглядається лише як спосіб збільшити надходження до міського бюджету. Воно має супроводжуватися відповіддю на питання, хто і за рахунок чого компенсує нові витрати тим працівникам, які забезпечують роботу лікарень, шкіл, бібліотек та інших комунальних установ. Окремою проблемою є кадровий дефіцит у транспортній сфері. Профспілки наполягають, щоб не менше 20% коштів, отриманих після підвищення тарифів, спрямували на збільшення зарплат працівникам міського транспорту. Йдеться про водіїв, машиністів, колійників, диспетчерів, ремонтний персонал та інших працівників, без яких транспортна система не може працювати стабільно. За словами Тетяни Орисенко, низька оплата праці вже призвела до ситуації, коли транспортним підприємствам бракує людей.
«На транспорті та в тому ж метрополітені просто нікому працювати. Наприклад, у колійників зараз зарплата 14 тисяч гривень. Тому наша обов’язкова вимога спрямувати щонайменше п’яту частину нових надходжень на підвищення окладів транспортникам».
Це один із ключових елементів дискусії. Навіть суттєве підвищення тарифу не гарантуватиме кращої роботи транспорту, якщо додаткові кошти не вплинуть на кадрову ситуацію. Відсутність достатньої кількості працівників означає ризики для ремонту колій, технічного обслуговування рухомого складу, регулярності маршрутів та безпеки перевезень. Рішення профспілок не було одностайним. Представники освітньої сфери виступили проти навіть перехідного тарифу в 20 гривень. Їхня позиція полягає в тому, що соціальні гарантії мають бути запроваджені до підвищення вартості проїзду, а не з’явитися після нього.
«Освітяни не підтримали це рішення. Вони виступили категорично проти компромісу в 20 гривень, наполягаючи на тому, що спочатку КМДА має розробити та впровадити систему соціального захисту та компенсацій для людей, і лише після цього можна вести мову про зміну тарифів».
Ця позиція вказує на головний ризик перехідної моделі. Якщо місто спочатку підвищить тариф, а механізми компенсації розроблятиме пізніше, частина пасажирів одразу відчує фінансове навантаження, не маючи гарантії майбутньої підтримки. Для людей із невисокими та фіксованими доходами це може стати суттєвою статтею витрат.
Питання нового тарифу також пов’язане з тим, як місто пояснюватиме пасажирам використання додаткових надходжень. Громадський транспорт потребує фінансування не лише для щоденної роботи, а й для ремонту, оновлення техніки, підтримки енергетичної стійкості, відновлення пошкоджених об’єктів та утримання працівників. Проте підвищення вартості проїзду буде сприйматися значно гостріше, якщо кияни не бачитимуть конкретних змін у якості перевезень, регулярності руху та стані транспортної інфраструктури. Тариф у 20 гривень може стати тимчасовим компромісом між потребою міста збільшити доходи та необхідністю не допустити різкого удару по працівниках бюджетної сфери. Але такий варіант працюватиме лише за двох умов місто має чітко визначити систему компенсацій для тих, хто найбільше залежить від громадського транспорту, і гарантувати, що частина нових надходжень піде на зарплати транспортникам. Без цих рішень підвищення тарифу ризикує залишитися лише способом перекрити нестачу коштів. Із ними воно може стати частиною більшого рішення такого, що одночасно підтримує роботу транспорту, зменшує кадровий дефіцит і не залишає людей із невисокими доходами сам на сам із новими витратами.
About the Author
Читати також:
Чому підвищення тарифів Укрзалізниці у 2025-2026 роках може стати критичним для бізнесу й економіки 
Новий тариф на проїзд у Києві може посилити дефіцит кадрів 
Зростання зарплат в Україні: чи відчують українці реальне підвищення доходів 
Підвищення виплат за народження дитини: чи вирішить це демографічну кризу в Україні?
