Бюджетна декларація України 2027-2029, на чому уряд планує економічне зростання
Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки документ, який визначає орієнтири державної фінансової політики на наступні три роки. Його ще має розглянути Верховна Рада, але вже зараз декларація показує, на які джерела зростання, міжнародну підтримку та бюджетні рішення розраховує уряд. Документ побудований навколо головного припущення економічне відновлення можливе лише за поліпшення безпекової ситуації. Водночас уряд окремо закладає сценарій, за якого війна триватиме довше, а витрати на оборону й безпеку доведеться переглядати. Час для дій розібрався, на чому базується Бюджетна декларація до 2029 року, які показники уряд планує досягти та від чого залежить її виконання.
Два сценарії для країни, що воює
Бюджетна декларація не виходить із припущення, що після 2026 року Україна автоматично повернеться до мирної економіки. Уряд заклав два сценарії. Перший, базовий, передбачає поліпшення безпекової ситуації з 2027 року. Саме він лежить в основі прогнозів щодо прискорення економічного зростання, збільшення експорту, зниження дефіциту бюджету та поступового підвищення соціальних стандартів. Другий сценарій сценарій стійкості. Він враховує можливість тривалішого перебігу війни та збереження високих витрат на сектор безпеки й оборони. У такому випадку держава може переглядати заплановані бюджетні видатки залежно від воєнних потреб.
Такий підхід має важливе значення. Бюджетна декларація не є гарантією того, що всі показники будуть досягнуті саме в такому обсязі. Це фінансова модель, яка показує, якою може бути траєкторія державних фінансів за певних умов. Чим довше триватиме війна, тим більше коштів потребуватимуть армія, виробництво озброєння, протиповітряна оборона, підтримка ветеранів, допомога постраждалим від війни, відновлення критичної інфраструктури та захист енергетики. Саме ці видатки можуть змінювати баланс між обороною, соціальними програмами, розвитком економіки та інвестиціями.
Зростання ВВП має прискоритися
За базовим сценарієм уряд прогнозує поступове прискорення реального зростання економіки. У 2027 році реальний ВВП має зрости на 4,5%, у 2028 році на 5,3%, а у 2029 році на 6,7%. Номінальний ВВП, за прогнозом, збільшиться з 11,53 трильйона гривень у 2027 році до 14,95 трильйона гривень у 2029 році. Ці цифри означають, що уряд розраховує не лише на інфляційне зростання доходів і цін, а й на збільшення реального виробництва товарів та послуг. Для бюджету це важливо, оскільки зростання економіки прямо впливає на податкові надходження. Чим більше працюють підприємства, зростають доходи населення, виробництво, експорт і внутрішнє споживання, тим більше ресурсів держава може отримувати без додаткового підвищення податкового навантаження. Водночас такі темпи зростання вимагатимуть відновлення виробництва, збільшення інвестицій, стабільнішої логістики, зростання експорту та збереження міжнародної фінансової підтримки. Без цього високі показники ВВП залишатимуться лише прогнозом.
Експорт має стати одним із джерел фінансової стійкості
Окремий акцент у декларації зроблено на експорті товарів і послуг. Уряд прогнозує його зростання з 60,4 мільярда доларів у 2027 році до 77,5 мільярда доларів у 2029 році. Для України експорт має значення не лише як показник роботи бізнесу. Він забезпечує валютні надходження, підтримує платіжний баланс, створює робочі місця, формує податкові платежі та зменшує залежність економіки від внутрішнього споживання. Зростання експорту також має вплинути на здатність держави обслуговувати борг, фінансувати імпорт критично необхідних товарів і підтримувати стабільність валютного ринку. У воєнній економіці це особливо важливо, оскільки країна потребує значних обсягів імпорту для енергетики, оборони, медицини, транспорту й відновлення інфраструктури.
Міжнародна допомога залишається одним із ключових ресурсів бюджету
Бюджетна декларація враховує подальшу підтримку міжнародних партнерів, зокрема в межах програм Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. У 2027 році очікується фінансування від ЄС на рівні 45 мільярдів євро. Для державного бюджету це має системне значення. Зовнішнє фінансування дозволяє Україні забезпечувати соціальні видатки, підтримувати роботу державних інституцій, виплачувати пенсії, фінансувати медицину, освіту, допомогу внутрішньо переміщеним особам і програми соціального захисту. Водночас міжнародна підтримка не замінює власних доходів країни. Вона дає державі фінансовий простір у період, коли значна частина внутрішніх ресурсів спрямовується на оборону. Саме тому бюджетна стабільність у найближчі роки залежатиме не лише від податків, а й від виконання зобов’язань перед партнерами, прозорості державних фінансів, ефективності видатків і здатності України продовжувати реформи.
Уряд планує скоротити дефіцит бюджету більш ніж утричі
Одним із центральних показників Бюджетної декларації є поступове скорочення дефіциту державного бюджету. Уряд планує зменшити його з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% ВВП у 2029 році. Дефіцит бюджету означає різницю між доходами та видатками держави. Коли видатки суттєво перевищують доходи, країна змушена покривати цю різницю за рахунок зовнішньої допомоги, запозичень або інших фінансових джерел. Для України високий дефіцит є прямим наслідком війни. Держава змушена витрачати величезні кошти на оборону, безпеку, соціальний захист, підтримку ветеранів, відновлення зруйнованих об’єктів, допомогу людям, які втратили житло або були змушені залишити свої громади. Зменшення дефіциту до 5,5% ВВП означатиме, що уряд розраховує на одночасне зростання доходів, збільшення економіки, стабілізацію видатків і поступове зменшення потреби у воєнному фінансуванні. Це один із найскладніших пунктів декларації, адже його реалізація прямо залежить від безпекової ситуації.
Доходи бюджету мають зрости до 3,73 трильйона гривень
Уряд прогнозує, що доходи державного бюджету становитимуть 3,01 трильйона гривень у 2027 році, 3,42 трильйона гривень у 2028 році та 3,73 трильйона гривень у 2029 році. Зростання доходів має відбуватися на тлі збільшення номінального ВВП, експорту, зарплат і ділової активності. Для держави це означає більше можливостей фінансувати базові видатки без критичного збільшення боргового навантаження. Однак зростання доходів саме по собі не означає автоматичного покращення добробуту населення. Важливо, якою буде інфляція, як зростатимуть реальні доходи, чи вдасться створювати нові робочі місця та чи буде економічне відновлення достатньо рівномірним для різних регіонів і соціальних груп.
Інфляцію планують знизити до 5,1%
У базовому сценарії уряд очікує, що інфляція поступово знизиться з 8,9% наприкінці 2027 року до 5,1% наприкінці 2029-го. Для населення цей показник важливий насамперед через ціни. Якщо інфляція знижується, то вартість товарів і послуг продовжує зростати повільніше. Це не означає повернення цін до попереднього рівня, але означає менший темп їхнього подорожчання. Зниження інфляції має значення і для бізнесу. Стабільніші ціни полегшують планування витрат, інвестицій, зарплат, закупівель і виробництва. Для держави нижча інфляція дає можливість точніше прогнозувати бюджетні надходження та соціальні видатки. Водночас цей прогноз залежить від багатьох факторів ситуації в енергетиці, курсу гривні, вартості імпорту, логістики, безпеки, стану аграрного сектору та масштабів державних витрат.
Зарплати та соціальні стандарти мають зростати швидше за інфляцію
У декларації передбачене зростання середньомісячної зарплати з 35 010 гривень у 2027 році до 44 083 гривень у 2029 році. Мінімальну заробітну плату планують підвищувати темпами, вищими за інфляцію. Прожитковий мінімум має зростати на рівень інфляції плюс два відсоткові пункти. Такий підхід означає, що уряд декларує намір не лише індексувати базові соціальні стандарти, а й поступово підвищувати їхню купівельну спроможність. Проте реальний ефект для людей залежатиме від того, наскільки фактична інфляція відповідатиме прогнозу. Якщо темпи зростання цін будуть вищими за заплановані, то номінальне підвищення зарплат і соціальних виплат може не дати очікуваного результату. Саме тому показники зарплат, прожиткового мінімуму та інфляції потрібно розглядати разом, а не окремо.
Оборона залишатиметься головним бюджетним пріоритетом
Навіть у базовому сценарії, який передбачає поліпшення безпекової ситуації, оборона залишатиметься головною статтею державних видатків. У бюджеті на 2026 рік на сектор безпеки та оборони спочатку планували спрямувати 2,8 трильйона гривень майже 60% усіх видатків. Після змін, підтриманих Верховною Радою у червні 2026 року, видатки на безпеку й оборону збільшили на 1,56 трильйона гривень. Загальний обсяг фінансування сектору має сягнути 4,4 трильйона гривень. Ці цифри показують масштаби навантаження на фінанси держави. Оборона потребує не лише поточних витрат на грошове забезпечення військових. Вона включає фінансування ППО, виробництво українського озброєння, закупівлю дронів, забезпечення армії, підтримку родин військових, ремонт техніки та розвиток оборонної промисловості. Саме тому бюджетна політика України найближчих років буде вимушено поєднувати два завдання: забезпечувати оборону та одночасно не допустити руйнування соціальної сфери, освіти, медицини, регіонів і системи підтримки населення.
Публічні інвестиції та управління боргом мають стати ефективнішими
Бюджетна декларація передбачає продовження реформи публічних інвестицій, цифровізацію управління інвестиційними проєктами та підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Для держави це означає потребу чіткіше визначати, які проєкти мають першочергове значення. У період обмежених ресурсів важливо не лише знайти гроші, а й спрямувати їх на ті напрями, які дають найбільший ефект для відновлення країни, економіки, регіонів та інфраструктури. Окремим напрямом є управління державним боргом. Україна потребує зовнішнього фінансування, але водночас має уникати ситуації, коли обслуговування боргу в майбутньому почне витісняти соціальні та інвестиційні видатки. Саме тому скорочення дефіциту, зростання доходів бюджету, підтримка міжнародних партнерів і ефективне управління боргом мають працювати як одна система.
Підтримка ветеранів, ВПО та регіонів залишається частиною бюджетної стійкості
У декларації окремо заявлено продовження підтримки ветеранів, людей, постраждалих від війни, внутрішньо переміщених осіб і створення умов для повернення мігрантів. У бюджеті 2026 року на підтримку внутрішньо переміщених осіб передбачали 72,6 мільярда гривень, на ветеранську політику 18,9 мільярда гривень, на соціальний захист 468,5 мільярда гривень. На підтримку регіонів, включно з прифронтовими територіями, було заплановано 293 мільярди гривень. Ці видатки не можна розглядати лише як соціальну допомогу. Вони впливають на стабільність громад, можливість людей працювати, отримувати медичні послуги, навчати дітей, орендувати житло та залишатися економічно активними. Повернення людей із-за кордону також залежатиме не лише від завершення війни. Для цього потрібні житло, робочі місця, доступ до освіти, медицини, безпека та зрозумілі перспективи для сімей.
Бюджетна декларація є планом стабілізації, а не гарантією
Бюджетна декларація на 2027-2029 роки демонструє фінансову логіку, за якою Україна має поступово переходити від надзвичайно високого воєнного дефіциту до більш стійкої бюджетної моделі. Уряд розраховує на прискорення ВВП, збільшення експорту, зниження інфляції, зростання доходів бюджету, міжнародну підтримку та поступове підвищення соціальних стандартів. Але кожен із цих показників пов’язаний із головною умовою розвитком безпекової ситуації.
Найважливішим показником декларації є не конкретна цифра ВВП чи доходів бюджету. Це здатність держави одночасно фінансувати оборону, підтримувати людей, зберігати економічну активність і поступово зменшувати залежність від дефіцитного фінансування. До 2029 року Україна може отримати сильнішу економіку, більші бюджетні доходи та нижчий дефіцит. Але цей результат потребуватиме не лише зовнішньої підтримки, а й зростання виробництва, експорту, інвестицій, ефективного використання коштів і стабільності, без якої жоден трирічний бюджетний план не може бути реалізований.
About the Author
Читати також:
Економіка України в серпні 2025 року: виживання на підтримці, що не може бути вічною 
Переговори з ЄС під час війни: на якому етапі Україна наприкінці року 
Підвищення тарифів у Києві між потребами транспорту та соціальними гарантіями 
Чому підвищення тарифів Укрзалізниці у 2025-2026 роках може стати критичним для бізнесу й економіки
