Інфляція в Україні сповільнилася, але ціни досі тиснуть на бізнес і споживачів

У травні 2026 року загальна інфляція в Україні знизилася до 8,2% у річному вимірі. Формально це позитивний сигнал темпи зростання цін стали нижчими. Але причина сповільнення переважно сезонна на ринку стало більше окремих сирих продуктів, тому інфляція в цьому сегменті впала до 4,6% р/р. Це не означає, що ціновий тиск в економіці зник. Навпаки, базова інфляція у травні пришвидшилася до 7,9% р/р і продовжила зростати в червні. Саме цей показник краще відображає стійкі процеси в цінах, бо не залежить так сильно від сезонних коливань овочів, фруктів чи інших сирих продуктів.

«Час для дій» проаналізував, чому загальне сповільнення інфляції не означає швидкого полегшення для споживачів і бізнесу.

Головний ризик зростання витрат компаній. Бізнес більше платить за оплату праці, енергоресурси та логістику. До цього додаються наслідки попереднього послаблення гривні. Усе це поступово переходить у кінцеві ціни для покупців. Саме тому дорожчають оброблені продукти. У травні інфляція в цьому сегменті пришвидшилася до 10,4% р/р. На відміну від сирих продуктів, їхня ціна залежить не лише від врожаю чи сезонної пропозиції. У вартості оброблених товарів уже закладені виробництво, електроенергія, пакування, перевезення, зарплати, оренда й робота торговельних мереж. Ще сильніший тиск видно у сфері послуг. Вони подорожчали на 13,6% р/р. Це пов’язано не тільки з витратами бізнесу, а й із нестачею працівників. Коли кваліфікованих кадрів бракує, роботодавці змушені підвищувати зарплати, а ці витрати потім відображаються в цінах. Окремий фактор адміністративна інфляція. У травні вона зросла до 10,2% р/р. Причинами стали подорожчання проїзду в громадському транспорті у Львові, Дніпрі, Миколаєві, Запоріжжі та Кривому Розі, а також зміна коефіцієнта акцизу на тютюн. Ціни на пальне у травні були на 38,7% вищими, ніж рік тому. Але цей показник частково пояснюється низькою базою порівняння. Уже в червні пальне почало дешевшати через зниження світових цін на нафту. Для економіки це важливо, бо пальне впливає на транспорт, доставку, агросектор, торгівлю та виробництво.

Економічна активність залишається нерівномірною. У червні ділові настрої підприємств погіршилися через дефіцит кадрів і російські атаки на об’єкти бізнесу. Реєстрація нових ФОП сповільнилася, хоча кількість нових компаній продовжувала зростати. Водночас окремі галузі показали пожвавлення. Роздрібний оборот у травні зріс на 10,9%, а в червні на 19,1% за даними РРО. Попит підтримували техніка та фармацевтика. Це означає, що споживча активність зберігається, але вона концентрується в окремих категоріях товарів. У транспорті після травневого падіння вантажоперевезень на 16,3% активність у червні зросла завдяки вивезенню минулорічних запасів зерна. Промисловість також мала позитивні сигнали металургія повернулася на рівень минулого року завдяки стабілізації енергопостачання, а видобуток газу зростав. Водночас харчову промисловість стримувало падіння виробництва соняшникової олії через низьку рентабельність і брак сировини. Це показує, що відновлення в різних секторах іде нерівномірно одні галузі отримують підтримку від попиту чи стабільнішої енергетики, інші залишаються під тиском витрат і сировинних проблем. На ринку праці ситуація також неоднозначна. У червні пропозиція працівників зросла на 28% р/р, тоді як попит роботодавців лише на 4% р/р. Але дефіцит кваліфікованих кадрів зберігається. Це означає, що кількість людей, які шукають роботу, зростає, але бізнесу досі бракує саме потрібних спеціалістів.

Через кадровий дефіцит і підвищення виплат у бюджетному секторі середня номінальна зарплата у травні наблизилася до 31 тис. грн. Для працівників це позитивний сигнал, але для бізнесу додатковий витратний фактор. Якщо зарплати зростають швидше за продуктивність, компанії часто перекладають частину витрат у ціни. Фінансова ситуація значною мірою залежить від міжнародної підтримки. У травні дефіцит поточного рахунку зменшився до 3,7 млрд доларів завдяки нижчому імпорту енергоносіїв та аграрних товарів, а також гранту від США.

Наприкінці весни резерви тимчасово знизилися до 45,7 млрд доларів через стримані обсяги допомоги. Але в червні Україна отримала понад 15 млрд доларів міжнародного фінансування. Це дозволило знову наростити резерви та збільшити видатки державного бюджету на оборону, соціальні програми й відновлення. Показово, що гранти в червні становили 47% усіх доходів бюджету. Це підкреслює, наскільки важливою для державних фінансів залишається зовнішня допомога. Вона підтримує бюджет, резерви та можливість фінансувати ключові потреби без надмірного тиску на внутрішній ринок. НБУ у червні залишив облікову ставку на рівні 15%. Це підтримало інтерес населення до гривневих заощаджень. Обсяг строкових депозитів у гривні зріс на 6 млрд грн, а середньоденний портфель гривневих ОВДП у власності фізичних осіб на 2,6 млрд грн. Для фінансової стабільності це важливо. Коли люди тримають кошти в гривневих депозитах та облігаціях, це знижує додатковий попит на валюту й підтримує внутрішній ринок запозичень. Але висока ставка має і зворотний бік вона робить кредити дорожчими для бізнесу та населення.

Інфляція в Україні сповільнилася, але не стала безпечною для економіки. Сезонне здешевлення сирих продуктів покращило загальний показник, проте базова інфляція, послуги, оброблені продукти, витрати бізнесу та кадровий дефіцит залишаються джерелами тиску. Економіка продовжує працювати й адаптуватися, але її відновлення нерівномірне. Торгівля, транспорт і частина промисловості мають позитивні сигнали. Водночас бізнес стикається з нестачею кадрів, атаками на об’єкти, високими витратами та залежністю бюджету від міжнародного фінансування. Травневе сповільнення інфляції варто сприймати обережно загальна цифра покращилася, але стійкий ціновий тиск залишається одним із головних викликів для України.