Інфляція в Україні сповільнилася до 8,2%, але ціни на продукти, пальне та послуги продовжують тиснути на українців
У травні інфляція в Україні сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. На перший погляд, це може виглядати як позитивний сигнал темпи зростання цін нижчі, ніж у квітні, коли інфляція становила 8,6%. Але травневі дані не означають, що ціновий тиск зник або що українці швидко відчують полегшення в магазинах, транспорті чи сфері послуг. У місячному вимірі ціни зросли на 0,9%. Фактичні показники загальної та базової інфляції перевищили траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за квітень 2026 року. Це означає, що ціни поводяться жорсткіше, ніж очікував регулятор.
Час для дій розібрався, чому уповільнення інфляції не варто сприймати як повне охолодження цін, які товари й послуги продовжують дорожчати та що це означає для української економіки до кінця року.
Головна особливість травневих даних полягає в тому, що загальна інфляція справді сповільнилася, але фундаментальний ціновий тиск залишився помітним. Національний банк пояснює це зростанням витрат бізнесу на оплату праці, енергоресурси та логістику. Для споживача це виглядає просто компаніям дорожче виробляти, перевозити, зберігати й продавати товари, тому частина цих витрат переходить у кінцеву ціну. Саме тому офіційне сповільнення інфляції не скасовує відчуття дорожнечі. Людина може бачити нижчий річний показник у статистиці, але водночас платити більше за хліб, олію, рибу, транспорт, ремонт авто або послуги у сфері краси. Інфляція стала нерівномірною: частина товарів дорожчає повільніше, частина дешевшає, але окремі позиції продовжують сильно тягнути витрати домогосподарств угору.
Особливо показовою є базова інфляція. У травні вона пришвидшилася до 7,9% у річному вимірі. Базова інфляція важлива, бо вона краще показує стійкий ціновий тиск, без різких сезонних коливань окремих товарів. Якщо цей показник зростає, це означає, що проблема не обмежується короткочасними змінами цін на овочі чи пальне. В економіці залишаються глибші чинники подорожчання. Один із них оброблені продукти харчування. Їхнє подорожчання у травні пришвидшилося до 10,4% у річному вимірі. Найпомітніше дорожчала соняшникова олія. Причини дефіцит сировини та часткове призупинення виробництва на окремих заводах через низьку рентабельність переробки. Для України, де олія є базовим продуктом у споживчому кошику, це відчутний фактор. Хліб також продовжив дорожчати. На його ціну тиснули вартість сировини, пакувальних матеріалів і логістики. Подорожчання пального додатково б’є по всьому ланцюгу від доставки борошна до транспортування готової продукції в магазини. У результаті навіть товар першої потреби стає дорожчим не через одну причину, а через сукупність витрат. Риба й морепродукти дорожчали через підвищення цін на пальне та витрат на зберігання. Це показує ще одну особливість нинішньої інфляції ціна енергоресурсів і пального впливає не лише на транспорт, а й на продукти, які потребують охолодження, спеціального зберігання та регулярної доставки.
Водночас не всі продукти дорожчали однаково. Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування у травні суттєво сповільнилися до 4,6%. Повільніше дорожчала свинина завдяки збільшенню пропозиції внутрішньої та імпортної продукції. Курятина також зростала в ціні повільніше, а яйця подешевшали через розширення пропозиції на внутрішньому ринку. Огірки дорожчали повільніше через збільшення пропозиції та стриманий попит. Яблука подешевшали завдяки активнішому продажу залишків попереднього врожаю. Це той випадок, коли сезонні та ринкові чинники справді допомогли пригальмувати загальну інфляцію. Але навіть у продуктовій групі залишаються проблемні позиції. НБУ зафіксував стрімке зростання цін на гречку та пшоно. Причини обмежена пропозиція, висока собівартість переробки та стабільний споживчий попит. Для українського покупця це важливо, бо крупи належать до товарів повсякденного споживання, особливо для родин, які уважно планують витрати.
Окремий тиск іде зі сфери послуг. У травні інфляція послуг пришвидшилася до 13,6% у річному вимірі. Це значно вище за загальний показник інфляції. Основні причини витрати бізнесу на пальне, електроенергію та оплату праці. Швидше дорожчали окремі транспортні послуги, перевезення речей, технічне обслуговування автомобілів, курси водіння, а також послуги дозвілля та краси. Ці категорії добре показують, як інфляція переходить із виробничих витрат у повсякденне життя. Людина може рідше купувати окремі товари, але повністю уникнути витрат на транспорт, ремонт, навчання або базові послуги складно.
Водночас зростання цін на таксі, ресторани, кафе та заклади швидкого харчування призупинилося. Це може свідчити про те, що в окремих сегментах попит уже обмежує можливість бізнесу підвищувати ціни далі. Коли споживачі починають економити, компанії не завжди можуть перекласти всі свої витрати на клієнтів. Непродовольчі товари у травні показали стабільнішу динаміку. Зростання цін на них залишалося майже незмінним 0,3% у річному вимірі. Це різко відрізняє їх від продуктів і послуг, де ціновий тиск значно сильніший. Окрема проблема адміністративно регульовані ціни. Їхнє зростання пришвидшилося до 10,2% у річному вимірі. Однією з причин стало подорожчання проїзду в міському транспорті в низці обласних центрів. Головний фактор зростання вартості пального. Пальне залишається одним із найсильніших джерел інфляційного тиску. У травні річна інфляція пального сягнула 38,7%. НБУ пояснює таку динаміку насамперед ефектом низької бази порівняння. Але для споживача важлива не лише статистична база, а фактична ціна на заправці та її вплив на інші витрати. У місячному вимірі бензин продовжив дорожчати, тоді як дизельне пальне та автомобільний газ подешевшали. Така різна динаміка показує, що паливний ринок залишається нестабільним. А будь-які зміни на ньому швидко відбиваються на вартості транспорту, доставки, продуктів і послуг.
Причини інфляційного тиску не обмежуються внутрішнім ринком. На початку року на ціни вплинули зимові атаки на українську енергетику та весняний спалах війни на Близькому Сході. Це позначилося на вартості електроенергії, нафти й газу. Також далося взнаки попереднє послаблення курсу гривні та підвищення витрат підприємств на оплату праці. Для бізнесу це означає складнішу фінансову модель. Підприємства мають платити більше за енергію, логістику, пальне, працівників і матеріали. Частина компаній може стримувати ціни, щоб не втратити клієнтів, але довго працювати зі зростанням витрат без перегляду цін складно. Тому інфляція не зникає швидко навіть тоді, коли окремі сезонні товари дешевшають.
Для населення ситуація теж неоднозначна. НБУ очікує, що за підсумками 2026 року економіка зросте на 1,3%, а реальні заробітні плати українців збільшаться майже на 12%. Це позитивний сигнал, але він не скасовує ризику подальшого зростання цін. Якщо зарплати зростають, але продукти, пальне та послуги дорожчають швидко, частина цього приросту просто поглинається щоденними витратами. До кінця 2026 року Національний банк очікує пришвидшення інфляції до 9,4%. Після цього прогнозується її зниження до 6,5% у 2027 році та до цільових 5% у 2028 році. Тобто регулятор не розглядає травневе сповільнення як остаточний перелом. Навпаки, попереду ще можливе нове прискорення. Травневі дані показують, що українська інфляція стала складнішою. Вона вже не пояснюється одним фактором. На ціни одночасно впливають енергетика, пальне, логістика, зарплати, імпорт, пропозиція окремих продуктів і зовнішні події. Саме тому зниження загального показника до 8,2% не означає, що ціновий тиск зник.
Інфляція сповільнилася у статистиці, але не відступила в реальному житті.Українці можуть бачити певне полегшення в окремих продуктах, зокрема яйцях, яблуках, курятині чи свинині, але водночас платити більше за хліб, олію, рибу, послуги, транспорт і пальне. Для економіки це сигнал, що боротьба з інфляцією ще не завершена. Для споживачів нагадування, що навіть нижчий річний показник не гарантує швидкого зниження витрат. Для НБУ підстава уважно враховувати витрати бізнесу, паливний фактор і ситуацію в енергетиці під час наступних рішень із монетарної політики.
About the Author
Читати також:
Інфляція проти доходів: чому українці майже не відчувають зростання зарплат 
Середня зарплата в Україні: що прогнозує уряд на 2026-2028 роки та як інфляція вплине на доходи 
Вклади українців у банках продовжують зростати під час війни 
Пальне дорожчає, як геополітика, курс валют і зима одночасно тиснуть на ціни в Україні
