Міноборони відкриває ліцензування військових технологій для українських виробників
Міністерство оборони України допустило до ліцензування вісім технологій, розроблених військовими у межах оборонного відомства. Українські виробники зможуть отримати право на їх використання, налагодити випуск оборонної продукції та постачати її Силам оборони. Йдеться про механізм, який має скоротити шлях від військової розробки до серійного виробництва. Технології вже створені й мають практичну цінність, однак для їх масштабування потрібні виробничі потужності оборонної промисловості.
Час для дій розібрався, як працюватиме ліцензування та які можливості воно відкриває для держави, виробників і Сил оборони. Серед технологій, доступних для ліцензування, Міноборони називає:
- дрон-перехоплювач Octopus;
- керований боєприпас;
- детектор дронів «Вітряк»;
- системи зв’язку, керування та донаведення для безпілотних систем і наземних роботизованих комплексів.
Право на використання цих розробок надаватиметься виробникам у межах експериментального проєкту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1310. Після отримання ліцензії підприємства зможуть використовувати відповідні технології для виробництва товарів оборонного призначення. Такий підхід змінює звичну модель взаємодії між державою та оборонною індустрією. Міноборони не обмежується створенням розробки всередині відомства, а відкриває можливість передати її підприємствам, здатним забезпечити серійний випуск. Окремий розділ із описом доступних технологій уже запрацював на порталі Brave1. Там же створено автоматизовану систему подання повідомлень про заінтересованість у використанні розробок.
Подання такого повідомлення є обов’язковою умовою участі в експериментальному проєкті. Через безпекові вимоги відповідний функціонал розміщено у закритій частині порталу. Усі заявки, подані виробниками, обробляє Міністерство оборони. Щоб отримати право на використання технології, виробник має подати повідомлення про заінтересованість, надати документи, які підтверджують відповідність критеріям експериментального проєкту, а після проходження процедури укласти договір із Міноборони.
Підприємства також можуть ознайомитися з технічною документацією до підписання основного договору. Для цього необхідно укласти з розробником договір про нерозголошення інформації. Після вивчення документації виробник повинен повторно подати повідомлення про заінтересованість. Це відкриває можливість перейти до укладення договору та практичного використання технології. Механізм уже має перші результати. У четвертому кварталі 2025 року Міноборони надало виробникам 30 ліцензій на використання технологій, створених військовими у межах відомства. Новий перелік із восьми розробок продовжує цю практику. Для Сил оборони така модель може означати швидше надходження необхідного обладнання. Військова розробка не залишатиметься окремим прототипом або обмеженим проєктом, якщо приватний виробник зможе налагодити її серійний випуск. Для підприємств це відкриває доступ до вже створених технологій, скорочує час на самостійну розробку та дає можливість працювати з рішеннями, які виникли безпосередньо з потреб війська. Для держави ліцензування створює можливість використовувати виробничий потенціал кількох компаній замість залежності від одного розробника або підприємства. Це може прискорити випуск продукції, збільшити обсяги постачання та розподілити виробниче навантаження. Водночас закритий доступ до документації, договори про нерозголошення та перевірка виробників мають зменшити ризики витоку чутливої інформації. Для оборонних технологій це принципова умова, оскільки розширення виробництва не повинно послаблювати контроль над розробками.
Головна можливість цього механізму перетворити військові технології на серійну продукцію без тривалого очікування, поки держава самостійно створить усі необхідні виробничі потужності. Якщо ліцензування працюватиме системно, Міноборони зможе швидше передавати перспективні розробки підприємствам, виробники розгортати їх випуск, а Сили оборони отримувати більше дронів, детекторів, боєприпасів, систем зв’язку та керування. У результаті Україна отримує не лише окремі нові зразки озброєння, а практичний механізм масштабування військових інновацій. Саме здатність швидко переводити розробки у серійне виробництво може стати однією з ключових переваг української оборонної індустрії.












