Закон про штучний інтелект в Україні, як держава готується до правил за моделлю ЄС
Міністерство цифрової трансформації розпочало роботу над першим профільним законом про штучний інтелект. Його планують розробити протягом 2026 року. Документ має наблизити українське регулювання до європейського AI Act і встановити правила для держави, бізнесу та користувачів технологій. Поява такого закону означає, що Україна переходить від етапу рекомендацій, тестування та добровільних стандартів до системного правового регулювання. Штучний інтелект уже використовується не лише в комерційних продуктах, а й у державних послугах, роботі з документами, взаємодії громадян із сервісами та розвитку цифрової інфраструктури. Чим ширше технології входять у повсякденне життя, тим важливішими стають питання безпеки, відповідальності, захисту даних і зрозумілих правил для розробників.
«Час для дій» розібрався, чому майбутній закон про штучний інтелект може стати важливим для українського технологічного ринку, державних сервісів і виходу українських компаній на міжнародний рівень. Основна мета майбутнього закону синхронізувати українські правила з підходами Європейського Союзу. Для українських розробників це має практичне значення. Якщо вимоги до ШІ-продуктів будуть сумісними з європейським AI Act, компаніям буде простіше працювати з іноземними клієнтами, виходити на ринки ЄС і залучати партнерів без необхідності щоразу перебудовувати продукт під інші правові вимоги. Для держави це також питання цифрової незалежності та конкурентоспроможності. Україна прагне не лише використовувати готові закордонні технології, а й створювати власні рішення, інфраструктуру та продукти, які можуть працювати в державному секторі, бізнесі, освіті, безпеці й інших сферах.
Мінцифра визначила амбітну ціль до 2030 року увійти до трійки світових лідерів за рівнем упровадження штучного інтелекту в державному секторі. Такий підхід передбачає перехід до моделі Agentic State. Йдеться про державу, де цифрові сервіси не лише реагують на запити людини, а й можуть пропонувати потрібну послугу заздалегідь або виконувати базові дії після голосового чи текстового звернення. Ця модель вже почала з’являтися в роботі «Дії». Восени 2025 року на порталі запустили національного AI-помічника. За цей період понад 350 тисяч українців надіслали йому близько 2 мільйонів повідомлень. У травні 2026 року ШІ-агент з’явився в мобільному застосунку «Дія». За перший місяць ним скористалися 3 мільйони громадян для отримання витягів і сплати штрафів. Це показує, що штучний інтелект у державних сервісах уже перестає бути експериментом для вузької аудиторії. Він стає інструментом для масового використання. Саме тому законодавчі правила потрібні не лише для великих технологічних компаній, а й для звичайних користувачів.
Коли ШІ-агент допомагає сформувати довідку, повідомляє про штраф або виконує іншу дію в державному застосунку, виникають конкретні питання. Які дані використовує система? Як вона пояснює свої рішення? Хто відповідає, якщо алгоритм помиляється? Якими мають бути механізми захисту для людини, якщо автоматизоване рішення створило проблему? Без чітких правил розвиток таких сервісів може втратити довіру користувачів. Люди готові користуватися цифровими інструментами, коли розуміють, що їхні дані захищені, а у випадку помилки є можливість отримати пояснення та виправити ситуацію. Для держави це означає, що впровадження ШІ має відбуватися разом із відповідальністю за його роботу. Україна починає створювати для цього власну технологічну базу. Спільно з NVIDIA держава розгортає AI Factory. Паралельно з «Київстаром» створюють національну велику мовну модель «Сяйво». Вона має працювати на українських серверах і глибше враховувати українську мову, суспільні особливості та потреби державних сервісів. Власна мовна модель може мати важливе значення для державних процесів. Вона дозволяє розвивати технології, які краще працюють з українською мовою, офіційними документами, локальними правилами та цифровими послугами. Це також зменшує залежність від виключно зовнішніх платформ, де правила використання даних, доступ до інструментів або функціональність можуть змінюватися без впливу України. Водночас створення інфраструктури не гарантує автоматичного успіху. Власна модель має бути не лише технічно потужною, а й безпечною, зрозумілою для користувача та придатною для реальних завдань. Саме тому майбутній закон матиме значення не тільки як формальна вимога євроінтеграції, а й як основа для роботи державних систем із ШІ.
Підхід Мінцифри до регулювання починався не з жорстких заборон. Держава обрала модель bottom-up, тобто рух від практики до законодавства. Спочатку бізнесу дали простір для тестування, а розробникам рекомендації щодо того, як адаптувати продукти до майбутніх вимог. Лише після цього почалася робота над законодавчими межами. У межах такого підходу вже з’явилися Дорожня карта, Біла книга з регулювання штучного інтелекту та 11 рекомендацій для безпечної роботи з алгоритмами в ключових сферах. Ці документи допомагали компаніям орієнтуватися на європейські підходи ще до появи обов’язкового законодавства. Окремим інструментом стала регуляторна пісочниця SandBox. За рік вона отримала 90 заявок на тестування ШІ-продуктів. П’ятнадцять рішень уже пройшли аудит за участю 23 експертів. Такий формат дозволяє перевіряти технології ще до їхнього широкого виходу на ринок, виявляти ризики та давати розробникам можливість доопрацювати продукт.
Для бізнесу це важливо, бо законодавство у сфері ШІ може бути складним і вимагати значних ресурсів. Особливо це стосується невеликих команд, які не мають окремих юридичних відділів або великих бюджетів на відповідність регуляторним вимогам. Пісочниця дає можливість зрозуміти очікування держави до того, як порушення правил почнуть мати юридичні наслідки. Ще одним кроком стала поява Словника термінів ШІ 2.0. У 2026 році його зробили доступним у машиночитаному форматі. Це важливо для того, щоб юристи, розробники, державні органи та компанії використовували однакові визначення. У сфері штучного інтелекту термінологічна плутанина може створювати проблеми не менші, ніж відсутність самого закону. Різне розуміння того, що таке алгоритм, автоматизоване рішення, модель, ризикова система або відповідальність розробника, ускладнює роботу ринку. Спільна мова між технічними спеціалістами та юристами потрібна для того, щоб правила можна було не лише написати, а й реально застосовувати.
Україна також намагається об’єднати ринок навколо етичного використання ШІ. Чотирнадцять провідних компаній, серед яких Grammarly, MacPaw, SoftServe та Uklon, створили першу в країні профільну організацію. Її поява показує, що бізнес зацікавлений не лише у свободі для розробки технологій, а й у спільних правилах, які можуть підвищити довіру до українських продуктів. На міжнародному рівні Україна підписала Декларацію Блетчлі та Рамкову конвенцію Ради Європи щодо штучного інтелекту. Також проводилися воркшопи HUDERIA, присвячені оцінюванню впливу алгоритмів на права людини. Це означає, що майбутній закон має враховувати не лише інтереси держави та бізнесу, а й ризики, які виникають для людини під час використання автоматизованих систем.
Головне завдання нового закону знайти баланс. Надто жорсткі вимоги можуть уповільнити розвиток українських компаній, особливо тих, які лише створюють перші продукти або працюють у невеликих командах. Надто слабкі правила можуть залишити без належного захисту користувачів, чиї дані та права можуть постраждати через помилки алгоритмів або непрозорі рішення. Україна вже має приклади, коли ШІ працює з масовими державними послугами. Тому майбутній закон потрібен не для абстрактного регулювання технологій, а для конкретних ситуацій отримання документів, роботи з даними, автоматизованих повідомлень, електронних сервісів, цифрової взаємодії з державою та розвитку бізнес-продуктів. Профільний закон про штучний інтелект може стати точкою, де технологічні амбіції України отримають правову основу. Він має допомогти державі впроваджувати ШІ без втрати контролю над безпекою, бізнесу виходити на міжнародні ринки, а громадянам користуватися цифровими сервісами з розумінням того, як захищаються їхні права.
Від того, наскільки точними й збалансованими будуть ці правила, залежатиме не лише швидкість розвитку українського ринку ШІ, а й рівень довіри до технологій, які дедалі активніше впливають на щоденне життя.
About the Author
Читати також:
Штучний інтелект у держпослугах, як Україна переходить до нової моделі держави 
Штучний інтелект у ДТЕК, як великий бізнес впроваджує AI на практиці 
Штучний інтелект у державі: як працює Дія.AI і чому це більше, ніж просто чат 
Україна наближається до перегляду міграційних правил через гострий дефіцит працівників
