Декриміналізація порно в Україні, що змінить законопроєкт №15294, кого сьогодні судять і чому держава опинилася в правовій суперечності
Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №15294, який пропонує змінити підхід держави до відповідальності за порнографічний контент. За документ проголосував 231 народний депутат. Йдеться не про легалізацію будь-якого порноконтенту, а про перегляд кримінальної відповідальності за його поширення між повнолітніми людьми. Водночас законопроєкт передбачає жорсткіше покарання за злочини, пов’язані з дітьми. Якщо документ остаточно ухвалять, він стане однією з наймасштабніших реформ кримінального законодавства у сфері цифрового контенту за останні десятиліття.
Наразі в Україні діє стаття 301 Кримінального кодексу, яка ще з радянських часів встановлює кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Санкції передбачають покарання від штрафу у 17 тисяч гривень до семи років позбавлення волі залежно від обставин справи. Законопроєкт №15294 пропонує змінити цей підхід. Фактично кримінальна відповідальність за добровільне створення, зберігання та поширення порнографії між повнолітніми людьми скасовується. Водночас документ посилює відповідальність за злочини, що стосуються дітей. Зокрема пропонується:
- залишити кримінальну відповідальність за дитячу порнографію;
- збільшити максимальне покарання за поширення порнографічного контенту серед неповнолітніх із трьох до п’яти років позбавлення волі;
- посилити покарання за примушування дітей до участі у створенні порнографії максимальний строк зростає з 12 до 13 років.
Автори законопроєкту пояснюють, що ресурси правоохоронних органів мають бути спрямовані насамперед на боротьбу із сексуальною експлуатацією дітей, а не на переслідування дорослих людей, які добровільно створюють або продають контент.
Як працює закон сьогодні
За чинною редакцією статті 301 кримінальні провадження відкривають не лише щодо організаторів порноіндустрії. Під слідство можуть потрапити:
- вебкам-моделі;
- автори контенту на OnlyFans;
- адміністратори вебкам-студій;
- власники Telegram-каналів із платним контентом;
- звичайні користувачі, які надсилають або продають інтимні фото й відео.
Судова практика демонструє, що більшість таких справ не пов’язана із насильством, торгівлею людьми чи сексуальною експлуатацією. Як правило, фігурантами стають люди, які добровільно створювали власний контент для дорослих або продавали його через інтернет. У більшості випадків суди призначають умовні строки, однак сам факт кримінального переслідування означає проведення обшуків, вилучення техніки, експертиз та отримання судимості.
Масштаби переслідувань
За даними Офісу Генерального прокурора, у 2025 році було відкрито 1480 кримінальних проваджень за статтею 301. За перші п’ять місяців 2026 року зареєстровано ще 180 таких справ. У 2024 році суди засудили 82 людей, у 2025 році вже 99. Серед засуджених вебкам-моделі, автори платного контенту, адміністратори студій та навіть користувачі сайтів знайомств, які публікували власні відверті фотографії. Фактично кримінальна відповідальність застосовується не лише до організованого бізнесу, а й до приватної діяльності окремих людей.
OnlyFans і правова колізія
Найбільше дискусій викликає ситуація навколо платформи OnlyFans. За офіційними даними, у 2020-2022 роках понад п’ять тисяч громадян України заробили на платформі близько 110 мільйонів доларів. У 2023 році цей показник зріс до 131 мільйона доларів. Паралельно держава почала вимагати від моделей сплати податків. У 2024 році Державна податкова служба отримала від британських органів інформацію про українських користувачів платформи та розпочала надсилати вимоги щодо декларування доходів і сплати податків. Одночасно правоохоронні органи продовжували відкривати кримінальні провадження за статтею 301. Саме ця ситуація стала одним із головних аргументів прихильників реформи. Вони вказують, що держава фактично визнає доходи законними для оподаткування, але водночас переслідує людей за діяльність, завдяки якій ці доходи були отримані.
Корупційні ризики
Ще одна причина для перегляду законодавства можливості для корупції. Упродовж останніх років окремі моделі OnlyFans та власники агентств публічно заявляли про вимагання хабарів за припинення кримінального переслідування або невтручання у їхню діяльність. Подібні історії неодноразово ставали предметом журналістських розслідувань. Додатковим поштовхом до повернення законопроєкту в парламент стала спецоперація СБУ у травні 2026 року. Тоді правоохоронці затримали представників керівництва поліції кількох областей, яких підозрюють у вимаганні хабарів за невтручання в діяльність порноофісів. Після цього питання декриміналізації знову повернулося до порядку денного Верховної Ради.
Чому законопроєкт довелося подавати повторно
Першою спробою змінити законодавство став законопроєкт №12191, зареєстрований у листопаді 2024 року. Документ також передбачав декриміналізацію добровільного поширення порнографії серед дорослих. Однак у травні 2026 року парламент підтримав його лише 212 голосами, чого виявилося недостатньо. Після цього група з 44 народних депутатів зареєструвала новий законопроєкт №15294. На відміну від попередньої редакції, він містить жорсткіші норми щодо захисту дітей, що дозволило отримати підтримку ширшої кількості парламентських фракцій. Саме цей документ Верховна Рада підтримала у першому читанні.
Два різні підходи до реформи
Навколо законопроєкту сформувалися дві принципово різні позиції. Прихильники декриміналізації вважають, що кримінальне законодавство має захищати дітей та боротися із сексуальною експлуатацією, торгівлею людьми й примусом, а не переслідувати дорослих людей за добровільне створення контенту. На їхню думку, чинна редакція статті 301 відволікає ресурси кіберполіції від розслідування справді небезпечних злочинів, створює корупційні ризики та не відповідає сучасним цифровим реаліям. Критики законопроєкту переконані, що декриміналізація може стимулювати розвиток порноіндустрії, збільшити кількість агентств, які заробляють на сексуальному контенті, та посилити ризики експлуатації жінок. На їхню думку, навіть добровільна участь у виробництві такого контенту не виключає економічного або психологічного тиску.
Що буде далі
Поки що законопроєкт №15294 ухвалений лише у першому читанні. Попереду його доопрацювання, друге читання та остаточне голосування у Верховній Раді. Після цього документ має підписати президент України. Лише після набрання законом чинності кримінальна відповідальність за добровільне поширення порнографічного контенту між повнолітніми може бути скасована. До цього моменту стаття 301 Кримінального кодексу продовжує діяти в повному обсязі, а правоохоронні органи й надалі можуть відкривати кримінальні провадження за чинними нормами.












